Хто годує молодою капустою Україну?

Заріччя. Столиця городини. Постачальник молодої капусти №1 в Україні. Село «капустяних олігархів». Місцина, котру Сергій Гудак у жарт називає Поліетиленовою Долиною», а я – Краєм Теплиць…

Зарічанам заздрять через заможність та – захоплюються їхньою працелюбністю. Адже все, що мають, тут таки заробили. Загалом у селі два основні «бізнеси»: ще й вантажні перевезення. Але ми поговоримо про овочі. Капусту, але не тільки…

Заріччя та його сусіди – вже легендарні села Іршавщини та Виноградівщини – постачальники ранніх (і не лише, але завжди перших) овочів на столи українців. Тут жартують: ну майже як у тропіках – три врожаї на рік! Капуста, а потім перець і баклажани. Це – класика, і чимдалі, тим розширюється асортимент вирощуваного в місцевих теплицях. Але перші свої статки тут знайшли таки в капусті.

Дається це ой як не просто, як, власне, і слава села. Зарічанам сприяють легкий ґрунт та теплий клімат, але тут кажуть: це не головне. "- Та ясно що наше село всюди знають! Ми працюємо, садимо, вирощуємо, і всюди веземо наші овочі. Вся Україна їсть овочі з Заріччя!". – Тому що земля така родюча чи бо люди трудящі?, – запитуємо в зарічан. "- Та добра земля, добра, але ж без рук – хіба що буде?", – кажуть люди, яких зустрічаємо, звісно, ж на полях. Як от пані Анна, яка ретельно поливає капустяну ділянку з добірними кущиками й таки не пригадає, відколи тут садять капусту…

Економічний «вибух» стався в Заріччі після розпаду колгоспів, коли землю розпаювали, а наділи віддали звичним до роботи селянам. З сільських майже двох тисяч гектарів понад дві третини – саме під ранніми овочами. З траси Заріччя і сусіднє Сільце (у першому селі кажуть, що то вони навчили сусідів заробляти на городині, а тепер мають конкурентів) мають химерний вигляд, : скільки ока – виблискують теплиці. Проїжджаючи попри Заріччя, Сільце, Ком’яти – очі радіють господарності людей, адже чимало де на Закарпатті навіть добрі ґрунти стоять пусткою. Зарічан «доброзичливі» й, ніде гріха діти, дещо заздрісні сусіди навіть називають «чорноколінниками» – за труд на землі, де працюють усією родиною. 50 сотин для одного господарства – норма. 

У сім’ї пані Люби зараз на полі працюють всі покоління, крім малят: саме, відкривши з-під плівки, сапають наймолодшу капусту, а на сусідній ділянці вже розкошує більша, яка за 10 днів із розсади виросла «як на дріжджах». Утім, на всі запитання щодо надміру «хімії» тут вам скажуть: «Та ми ж самі то їмо!».

Величезні парники мають опалення,  виконані з урахуванням європейських технологій і часом сягають ста метрів уздовж. У так звані «ангари» вкладені грубі гроші: тисячі доларів на один. 

І, як усе сільське господарство, городництво – доволі ризиковане підприємництво: щосезону природа може піднести несподіванку. У 2012-му раптово вдарив град, коли капусту вже частково відкрили з-під плівки, у 2013-му тут рахували збитки від паводку, що згубив і розсаду, і овочі, котрі вже дозрівали. А торік власне ринок показав дулю зарічанам: дехто навіть не пішов збирати такий рясний урожай, адже із 14 гривень за кілограм ціна на молоду капусту впала до 50 копійок. «Зібрати було дорожче, ніж би вторгували!», – нарікають селяни, обробляючи капусту цьогорічну. Ціну не беруться прогнозувати, у розпал сезону, певно, буде на рівні торішньої, «плюс-мінус», кажуть тут. А от щодо продажів усе більше розраховують на гуртовиків. У село вже приїздили майбутні покупці, у тому числі представники торгових мереж, і люди, як тут говорять, «записуються», аби кожен мав змогу продати свою капусту й не рахував збитки. Торішні ж пораховані: «Хто мав 50 тисяч гривень у мінус, хто до 70. А врожай був такий що йой! Я тридцять тон капусти мав! А ціна – 50 копійок. То нарубав капусту і отримав 15 тисяч за неї. Дві тисячі доларів пішли геть», – каже господар Юрій.

У цю землю знову вкладені серйозні кошти. Суми тут називають неохоче, але загалом вони відчутні: витрачаються на добрива і голландське насіння, облаштовують самі парники, опалення й водогін (здебільшого мають окремі свердловини на полях), а ще ж винаймають робітників на певні етапи робіт: обробку ґрунту, висаджування, тощо…  До слова, на полях – така собі виставка реманенту: і тракторці, і культиватори, і генератор живить поливалку, а вулиці села рясніють оголошеннями про сучасні препарати… Звісно, в разі доброго врожаю і вдалого ринку зарічани повернуть собі вкладене помноженим часом і на 10, але, знову ж таки – гарантій нема. Тим не менше, тут уже спланували наступний посів. Здебільшого капусту змінить перець, який тут просто таки розкішний, так само з добірного насіння, а ще баклажани і томати. До екзотики в Заріччі вдаються мало (хіба дехто переключився на весняні квіти), і хоч на полях села згодом побачиш і кабачки, і квасолю, й кукурудзу, то радше для себе і для господарства.

…Ми відвідували Заріччя на початку квітня. Саме тоді там прибирали плівку з маленьких теплиць і обробляли вже підрослу за 10 днів з розсади капусту. А в «ангарах» овоч починав формувати качани. Першу капусту зарічани обіцяли на Великдень. Й обіцянку дотримали. Попри те, що в післяпасхальний тиждень переживаємо відчутне похолодання, рання зарічанська городина була вже «готова» й біди не сталося. Молодою капустою наповнені ринки не лише Закарпаття (де вона коштує від 20 і до 30 з гаком гривень за кіло). Смакує закарпатським овочем і Львів. І масово: матеріалізувалася давня домовленість з одним із великих ринків столиці Галичини і нині там чи не дві третини місць займає закарпатська городина, – говорить директор департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОДА Юрій Лесьо. Ба більше – йде мова про централізований експорт закарпатського овоча у Польщу…

…А тим часом зарічани, розпрощавшись із капустою, працюють над ґрунтом і розсадою, аби якнайскоріше поставити на базари і столи овочі, вирощені, звісно, за допомоги сільськогосподарських технологій, але, все ж таки, передусім – працелюбних рук.

Більше фото про ранньовесняні капустяні клопоти зарічан – у фоторепортажі Сергія Гудака.

…Як же ж «рубають капусту» після Великодня у Заріччі – у матеріалі світлої пам’яті Олександра Поповича, зробленому у 2014-му році.