Грибний сезон підходить до завершення – він триватиме ще з місяць, кажуть експерти, тому, власне, приблизно стільки часу у ваших ФБ-стрічках ще маякуватимуть чиїсь кошики, відра, багажники, повні білих – або, як варіант, опеньок чи глив (вони акурат тепер запанували у лісах). Справді, закарпатські грибники кажуть, що стільки грибів, як цьогоріч, в тутешніх лісах не пам’ятають, а старі люди при цьому додають – не до добра, мовляв: до голоду та війни. Але про те, що все навкруги «не до добра» говорить і будь-який випуск новин на першому-ліпшому каналі – тому в народі на це уваги не звертають, і поки змога – носять із лісу кошики, повні грибів.
Уперше на Закарпатті відзначили найкращих грибників
А що на Закарпатті справді грибний бум у цьому році – то вирішили його відсвяткувати:марафоном. Федір Шандор разом із Олександром Ковалем та Михайлом Барником влаштували в області перший грибний марафон – із тим, аби визначити кращих грибників.
– Умови конкурсу були оголошені в мережі, власне, ми започаткували три номінації і просили учасників надсилати свої фото грибів – а тоді рішенням журі конкурсу обирали кращих, – каже Шандор. – Прошу завважити, що рішення було суб’єктивними – ми відзначили тих у номінації, хто нам найбільше сподобався – відібрали по 10 фото у кожному «забігові», а тоді вже «сліпим жеребом» вибрали з-поміж них одного.
Відтак, за підсумками марафону, переможцем у номінації «Гриб року-2017» став Віктор Малош за незвичайний білий гриб «2 в 1» – це коли із шапки одного гриба виростає другий. Приз за «Грибову файту» – тобто, за найбільшу кількість грибів, зібраних за один раз, отримала Мирослава Мулеса із Перечинщини, що за одну вилазку назбирала в лісі 14 кошиків грибів.
Ну а приз за найкраще дитяче фото із грибами отримала Іванна Полянська.
За словами Федора Шандора, усіх трьох переможців нагородили сертифікатом на безкоштовну вечерю в одному із кращих закладів із народною кухнею Закарпаття
Прямуйте в «кінець географії»
Ну а поки визнані генії закарпатського грибництва святкують перемогу, чимало земляків ще з нетерпінням чекає вихідних, аби виїхати до лісу, вірячи, що не усе ще втрачено. Спеціально для таких поцікавилася у знайомих асів-грибників, куди варто їхати – аби не вернутися із лісу із порожніми кошиками. Досвідчений грибник із Мукачівщини Віктор Анталовський радить їхати в глибинку.
– Варто брати курс на села, про які кажуть «кінець географії» (на Мукачівщині, це наприклад, Грибівці, Ростов‘ятиця, також відомі як грибні ліси за Мукачевом, коли їхати в сторону Берегова). Їдьте, коли пройшли теплі дощі або після дощу була тепла ніч чи сонячний день. Обов’язково питайте місцевих, куди саме йти по гриби. Свої грибні місця ніхто, звісно, не викаже, зате приблизний напрямок, де шукати, завжди покажуть. Моя порада грибникам-початківцям – завжди на незнайомому місці зазирніть до підліску (осичника чи березника) та в молоді дубочки. Звідти точно порожняком не вийдете. Є ще одна прикмета: зауважте, де над лісом підіймається хмара: 70% гарантії, що там будуть гриби.
Ну й ще на одну річ варто, за словами спеців, звернути увагу – гриби з’являються хвилями. Тому якщо ви у середу побачили знайомих, що відмітилися із повним кошиком в якомусь із сіл, – не факт, що у суботу чи неділю там все ще буде грибно.
І майте на увазі, що до лісу на вихідних таки варто йти зрання – допоки грибними місцями не пройшли одразу кілька десятків пар ніг у пошуках боровиків.
А що робити, якщо, зрештою, таки приїхали – а грибів нема? Сумно, звісно, але у такій ситуації – саме та нагода застосувати філософію слова «зате».Тож нема грибів? Зате – неймовірна природа (якраз золота карпатська осінь починається!), зате – чисте повітря, зате – є, зрештою, ягоди – шипшина та глід, якими можна наповнити кошики замість грибів (як варіант – нарвати гілочок із яфинових кущів).
По гриби із дітьми – це справжня пригода
І пам’ятайте про ще один випадок, коли, приїхавши до лісу, можете вернутися звідти порожняком – це якщо ви йдете до лісу із дітьми, тим більше із малими дітьми. Зі свого досвіду (у мене двоє малюків 5 та 6 років, яким, власне все одно, які гриби будуть у лісі, – головне, аби були), пораджу не засмучуватися – а перетворити таку прогулянку на пригоду.
Зараз у лісі дуже гарно – там панують мухомори. Вони різні – маленькі, великі, оранжеві, червоні, бежеві, ростуть сім’ями та поодинці. Наче в казці! В один із походів, поки наші старші збирали гриби, ми тим часом із хлопцями гралися – фотографували мухоморів, вибирали серед них царя та царицю, вигадували, хто із ким воює, як вони захопили ліс і не дають рости боровикам…
Це унікальна нагода застосувати дитячу – і свою – фантазію (дорослі – це ж теж діти, яким просто не дозволяють гратися). І не можу сказати, що отримала від спілкування із лісом та отакими грибами задоволення менше за батьків, які тим часом набрали повні кошики.
Ну а крім ігор, це чудова нагода розповісти малюкам про те, що таке власне гриби – про їстівні та отруйні, про те, як росте грибниця, про симбіоз, а ще – розгорнути листя і показати білий міцелій, розтрощити порхавку-дощовик і спостерігати, як із неї вилетить «бомба» – хмара із спорами. А можна навіть провести науковий експеримент: у кожного гриба є свій відбиток. Якщо зібрати різні шапочки (і з їстівних, і з неїстівних також), повідривати ніжки і викласти їх у кімнаті на папір перетинками донизу, за кілька днів вони на папері залишать різнокольорові відбитки – рисунок створять спори, що повисипалися із шапочок. Відбитки будуть білі, сірі, бежеві, коричневі та чорні. Вони матимуть різні узори – деякі настільки гарні, що їх можна у рамочку класти. Тому беріть дітлахів і при нагоді – гайда до лісу по гриби. Їх цікаво збирати не тільки на мачанку!
Кожному треба заготовити 10 кг грибів
Ну а якщо ані ні сил, ані можливості дістатися грибних місць нема – можна порадіти за тих, хто перетворив збирання грибів на мистецтво. Із цим наміром я спостерігаю за сторінкою у мережі Фейсбук Андрія Боєчка (це той самий чоловік, який минулоріч підірвав мережу світлиною із горою грибів із Смерекової (Березнянщина), про нього ми на для Uzhgorod.in розповідали вам минулої осені). Окрім грибних світлин, які око милують, грибник часто розповідає цікаві правила.
От – наприклад про те, скільки грибів насправді треба заготовити за сезон.
«Насправді для цього багато не треба – заморозьте 10 кілограмів свіжих грибів – і вам вистачить на весь сезон "безгриб’я". А тепер порада: назбирайте або купіть 15 кілограмів білих грибів. Почистіть. Викладіть на паперові серветки або на рушник десь на балкончику або в іншому приміщенні, яке має хорошу вентиляцію. Залиште на 30-40 годин. За цей час гриби віддадуть до 30 відсотків зайвої вологи і підсохнуть (при заморожуванні зайва волога не потрібна, підсушений гриб краще збережеться, а при розморожуванні не втратить форму). Складіть гриби ( по 500 грам) у пакети для зберігання продуктів, і сховайте в морозилку. Таким чином протягом зими і весни ви зможете 20 разів приготувати свіжі гриби. А ще на зиму я, як правило, заготовляю 5 кілограмів сушених білих грибів і баночок зо 20 маринованих».
Цікаво, що грибник також завважує, що стільки грибів, як цього року, в українських лісах не було давно.
«Карпати, центр, північ, південь, схід і захід – усюди грибні мега–врожаї. У своєму житті я такого року не пам’ятаю! Врожайними були 79,-й і 91-й, 2003-й і 2012-й, але в порівнянні з нинішнім – то були сльози. Цікаво, що в лісах дуже багато людей похилого віку. Не було такого дня, щоб у лісі я не зустрів 3-4 бабусь і дідусів віком за 70 років. Старенькі кажуть, що в Карпатах найурожайнішими були 1939-й і 1947-й роки, трохи менше збирали в роки війни. Природа ніби сама дає нам шанс підготуватися до великої біди. Це не вигадка і не байка! В наступні роки грибів в українських лісах не буде, тому прийміть цей дар осені, запасайтеся, сушіть , соліть і маринуйте! Багато, скільки можете принести з лісу. Я впевнений, що чума зі Сходу ще прийде на наші землі, вона зачаїлася, мов поранений звір, і чекає, коли ми втратимо пильність. Постійні чвари у владі доводять, що нічого хорошого в найближчі роки не буде – ні миру, ні економічного зростання. Україна забула що таке голод. От природа й нагадує – готуйтеся. Не хочу, щоб хтось сприйняв цей текст, як пророцтво, не дай Бог, щоб так сталося. Але береженого Бог береже.
Дають – бери, б’ють – тікай! Я тікаю в ліс і візьму те, що віддає мені природа»
Ну й наостанок – кілька порад від майстра щодо грибної кулінарії.
«Перше і найголовніше в гриба – це запах, саме через нього цей плід вважається делікатесом. Отже, якщо ви хочете, щоб у вашої юшки чи мачанки був насичений запах – обов’язково покладіть у страву "достиглого" гриба – з жовтуватою губкою під шапочкою. Гриб – це не корнеплід, як вважає більшість, він плід великого дерева -грибниці, розташованого під землею. А смачний плід – це достиглий плід (уявіть собі, для прикладу, яблуню – ви ніколи не їстимете зелені молоді яблука, бо вони кислі)», – каже Андрій Боєчко.
«У грибів головне – запах»
Також він радить, як сушити гриби.
«Зверніть увагу – сушать як правило саме великі стиглі гриби! І сушать також по-різному. Ми використовуємо лише сушку на дровах, як правило з плодових дерев (до речі, у цій сушці грибник заготовляє до тонни грибів – ред.) – в закритому приміщенні під час сушіння в плоді збережеться більше аромату, ніж під час сушіння під сонцем або в духовці», – радить Боєчко.
Грибник звертає увагу, що коли ми відварюємо гриби – перед приготуванням страви, вони втрачають запах.
Той, хто коли-небудь куштував грибні страви в Карпатах, назавжди запамятає той насичений аромат білого гриба у страві. Справа в тому, що жителі гір готують гриби відразу, без відварювання ( або відварюють гриба дуже мало – 2-3 хвилини), таким чином зберігаючи найголовнішу його принаду. Але оскільки гриб – це природний абсорбент, в індустріальних і забруднених районах України його слід відварити мінімум 30-40 хвилин. В процесі відварювання в воду випадає значна частина таблиці Мєндєлєєва, яку лісовий плід втягнув у себе під час зростання. Разом з важкими металами гриб втратить і значну частину благородного "смайлу", проте так ви уникнете шлункового розладу або важкого отруєння.
За словами грибника, існує безліч страв, в яких українці використовують білі гриби. «Гриби варять, смажать, сушать, маринують, солять, квасять…Моя порада – для маринування і засолки використовуйте молоді плоди – там грибний запах не є важливим (різні приправи – духмяний перець, лавровий лист, гірчиця тощо просто вбивають його).Але коли ви варите грибну юшку чи смажите гриби – ніколи не кладіть у страву приправи, бо втратите запах гриба. Я не не раджу використовувати навіть соняшникову олію – краще висмажити сало або покласти трошки смальцю. З приправ – лише сіль! І жодної цибулі або часнику! Коли варите юшку – гриби відваріть окремо від крупи – тоді вона буде прозорою».
Ну, власне, після цього залишається тільки пригадати собі ТОП закарпатських грибних страв (поливка, мачанка, гриби, тушені з квасною капустою, грибові голубки, гриби з яйцем, грибов відбивні із шапок сироїжок та глив) – за кошик та до лісу. Ну, в крайньому випадку, – на ринок. Там ще з місяць буде грибно.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.