Закарпатський Серж Танкіан, або Кожен має право на сольний проект

Спроба аналізу творчості Віктора Янцо та гурту «Рокаш»

Сьогодні більшість тих меломанів, хто вирішив познайомитись із рок-музикою, скоріш за все, натрапляють на таких гігантів, як «System of a Down» та їхнього вокаліста Сержа Танкіана. Американський гурт, всі учасники якого мають вірменське походження. Саме це й поклало відбиток на їхню творчість. Якість, яка є чи не характерною рисою знаного вже далеко за межами Закарпаття мукачівського гурту «Rock-H».

Утім, ще трошки про «SoaD». "Вірменські американці", безумовно, чи не найвпливовіші та найвідоміші музиканти на «важкій» сцені кінця 90-х та початку 2000-х. Саме вони, мимохіть, формували дуже багатьох молодих та перспективних музикантів сучасності. І навіть перебуваючи у творчій паузі, гурт не втрачає свого попиту та актуальності.

До чого ж тут, задалося б мукачівський «Rock-H»? Він, відомий ще й у написанні «Рокаш», був утворений восени 2008 року. Їхній же дебютний альбом, «In Vinko Veritas» з’явився тільки на початку 2012. До диску увійшли 9 треків, записаних протягом 2008-2011 років. Дорогою до цієї роботи був змінений як склад гурту, так і відкоригована загальна його концепція. Він, як і наступний альбом, «Отава», який вийшов рівно через рік, був сприйнятий фанатами максимально позитивно, та зібрав купу схвальних відгуків серед публіки. В альбом увійшло 11 пісень. Як жартома зазначили музиканти, не слід плутати назву альбому з Оттавою – столицею Канади.  Про місто Оттаву лідер гурту прохопився, схоже, невипадково. Як згадували у раніших публікаціях про творчість Віктора Янцо музичні критики, композитор часто посилався на Святослава Вакарчука, як свого одного зі своїх гуру в музиці й натхненника. Той же, будучи фронтменом славетного «Океану Ельзи», має сольні альбоми: «Вночі»… І другий, названий також іменем міста – «Брюссель». Тож, з Отавою-Оттавою, може випадковість, а може щось від душі.

Третій студійний альбом «Рокаша», «Білий динь», зустрів хвилю неоднозначних відгуків серед слухачів. Більш як півроку музиканти витратили на пошук нового звучання, і в результаті, як кажуть експерти, «у саунді гурту поменшало романтики та розгорнутих фортепіанних партій на користь прозорої гітарної фактури та фольклорних гармоній». Також  тепер в деяких композиціях, разом із вокалістом Іштваном Халусом, співає керівник, клавішник та автор текстів – сам Віктор Янцо. Це стало «поштовхом» для початку сольного проекту Віктора, який він анонсує через деякий час у відеозверненні, оприлюдненому на каналі гурту та у власному фейсбуку і обіцяє вихід першого сольного альбому вже до кінця року. Частково це заспокоїло слухача. Але, багато лишилося тих, хто все ж і досі ревнує звучання «Рокаша» до голосу його «батька» – Віктора Янцо.

Також деякі запитання викликав останній трек у альбомі – «Гнуй», через авторський, а не народний текст та неоднозначну лірику .

Нещодавно менеджером гурту і дружиною його лідера – Іриною Янцо був анонсований вихід спільного кліпу Івана Поповича та Віктора Янцо на пісню «Закарпаття моє», який за її словами, за інерцією був названий журналістами кліпом гурту «Рокаш». Процитуємо: «Журналісти по інерції написали, що буде презентація кліпу гурту Рокаш, напевно ще довго так писатимуть…»

Швидше за все, це сталось через незвичне для локальної сцени явище – сольний проект. Та хочеться пояснити тим, кому складно умістити це явище. На відміну від локальної, на «великій» сцені – це абсолютно нормально та прийнятно. В учасників багатьох відомих гуртів є сольні проекти, наприклад –

Red Hot Chili Peppers – Джон Фрущанте

The Black Keys – Ден Ауербах

Radiohead – Том Йорк

System of a Down – Серж Танкіан

Це лише декілька прикладів, продовжувати можна досить довго. Утім, Сержа Танкіана ми згадали недарма і на початку. Бо й у образі і у творчості Віктора можна помітити багато посилань та алюзій на відомого і провокуючого лідера «SoaD». Той самий фрак та капелюх-циліндр, використання народних мотивів у творчості, схожа манера вокалу тощо. Цікаво, що Віктор, як і Серж, також грає на фортепіано і включає це до своїх пісень.

.

Тож давайте дочекаємося першого альбому в сольній творчості Віктора Янцо, і будемо сподіватися, що він нас здивує не менше, ніж студійний дебют «Рокаша» два з половиною роки тому. Незважаючи на харизму, почерпнуту у Сержа, Святослава та, так би мовити, з народних джерел – у Віктора, віриться, вистачає власної потужності. Це довело і «Качечка» у дуеті з Олесею Киричук, це, ймовірно, доведе і співпраця з «Отаманом Карпат» Іваном Поповичем. А підкреслить усе очікуваний ще цього року сольний проект Віктора.

P.S.