«Закарпатське вино»: найбільший виробник області запрошує разом творити якісний бренд краю

1088000 саджанців винограду. Це практично один кущ на кожного закарпатця. Таку приголомшливу статистику мають сьогодні виноградники найбільшої виноробні області.

З 2010-го року тут виготовляють вино лише з врожаїв власних виноградників, які почали закладати 2006-го. Сьогодні їх уже 272 гектарів у трьох районах Закарпаття. Мають кілька лінійок вин, у тому числі преміальних, і раді похвалитися цілком новим щаблем якості, який підтверджується колекцією медалей з міжнародних виставок і дегустацій. Тут прагнуть надати нової слави і найкращого статусу бренду «Закарпатське вино». І – не навперейми конкурентів. Вважають: вино має приносити славу й успіх Закарпаттю та додавати великих балів туристичній привабливості області  – незалежно від того, під якою торговою маркою воно випущено. Головне – аби було якісним. Своїх буцімто суперників називають колегами, сусідами і друзями.

Анатолій Полосков, директор СП «Айсберг ЛТД», підкреслює: «Думаю, що зараз дуже хороший час для поступу виноробства Закарпаття, зокрема, і з тієї причини, що збільшується потік туристів в нашу область. У багатьох наш край асоціюється з виноградниками і вином, тому коли, як не зараз, розвивати галузь? До нашої великої радості, зростає культура споживання вина. Ми це бачимо навіть з нашої статистики: більшає частка сухих вин. Якщо раніше  близько 90% споживачів віддавали перевагу напівсолодким, то зараз усе більше споживачів хочуть куштувати благородні сухі вина, і це тішить. Адже це саме ті напої, які дозволяють зрозуміти вино, розібратися у вині, збагнути  всі нюанси, які можуть існувати у винограді і власне у вині».

1

Доки на підприємстві мріють закласти виноградники ще кількох європейських сортів, розповідає про наявну палітру: на їхніх площах зростає, а потім стає вином уся класика виноградарства і виноробства: каберне совіньон, мерло, піно-нуар, совіньйон блан, рислінги рейнський і італійський, мускат оттонель, трамінер, тощо. Пишаються, що тільки вони в Україні є виробником вина з сорту черсегі фюсереш: це угорський сорт винограду, і влітку 2017-го року під час конкурсу в Угорщині на закритій дегустації закарпатське вино цього сорту обійшло напої угорських виробників – під загальний подив.

…Часом простежується тенденція ставитися до місцевого продукту з меншою пошаною і увагою, ніж до якогось чужого, і цей стереотип тут прагнуть зруйнувати, тим паче, що в світі запанувала яскрава тенденція пріоритету локальним виробникам: це добре для екології, для економіки, для розвитку регіону. Про це спілкуємося з паном Анатолієм. Який наголошує: головний ринок – це ринок України, хоча постачають вина у США, Австралію, Канаду, Нігерію…

Щоби про одну з головних «фішок» Закарпаття – вино – знало чимбільше людей, провідна виноробна компанія області й організувала семінар Chateau Chizay Academy для гідів-екскурсоводів усього краю, а також гостей із Львівщини.  

«Семінар ми робимо з величезною повагою до наших гостей, адже такий захід дуже важливий для всього краю. Ми не підкреслюємо тут нашу марку. Нам всім важливо розуміти важливі принципи. Ми знаємо, що французьке вино й італійське вино – це добре. Але чи назвемо ми хоч одного виробника? Ні. Ми говоримо про бренд і асоціацію, яку він викликає. Я мрію, щоби так сталося і з брендом «закарпатське вино». Наша задача, щоби закарпатське вино, закарпатський коньяк, закарпатська мінеральна вода, закарпатський сир – були брендом. І працювати на це маємо спільно, всі виробники, вся область. А саме екскурсоводи мають прямий контакт з нашими гостями. І якщо вони знають, що відбувається в області, як працюють і що виробляють у закарпатській гастрономії, їм відомо, що тут є гідні продукти світового класу – про це дізнаються і гості. І ми врешті перестанемо соромитися української етикетки, ми припинимо недооцінювати те, що зроблено в Закарпатті. Ми повинні цим пишатися! І це – спільна робота: розвивати наш край і робити все, аби бренд «Зроблено в Закарпатті» був світовим» – говорить Анатолій Полосков.

2

І, звісно, варто вчити відрізняти й цінувати якісне вино… Саме так: вино може бути навчальним предметом. Семінар відкрив  голова Асоціації сомельє Угорщини, засновник Академії гастрономії Угорщини Золтан Шлезак. Сомельє і менеджери підприємства прочитали дві лекції: «Історія виноробства і виноградарства в різних культурах і епохах» та «Сучасне виробництво вина і культура його споживання». Учасники відвідали виноградники на Малій Горі та навіть мали змогу власноруч обрізати лози під час майстер-класу з формування виноградного куща. Як працювати з благородною лозою, вчив провідний виноградар Токаю Дюрі Ровжа разом із майстрами підприємства Степаном Орбаном і Атилою Товтом. Також учасникам презентували нові туристичні продукти та провели дегустацію вина з навчанням тонкощам цього процесу, затим на круглому столі обговорили основні проблеми та перспективи винного туризму в Закарпатті.

Під час спілкування з екскурсоводами менеджери виноробні говорили: найкраще, коли гість Закарпаття везе з собою додому неповторні враження -емоцію. Тому планують влаштувати кілька цікавих проектів з оригінальними туристичними активностями, а такі освітні заходи – надихають, і гуртують однодумців.

Ігор Радомисельський, віце-президент виноробного комплексу й організатор семінару, розповідає: «Мета цієї події – розвиток винного туризму в області. Ми – один з найбільших виробників краю, і маємо можливість організувати такий освітній захід для екскурсоводів. Сьогодні розповіли про історію виноробства, про тонкощі виробництва вина, велику увагу приділили культурі споживання, показали виробництво і те, над чим працюємо сьогодні, як покращуємо якість, як творимо нову історію закарпатського вина. Учасники, звісно, наголошували на проблемах: у нас, на жаль, низький патріотизм до власного продукту, чомусь менша увага до місцевої продукції. Також гіди пропонували урізноманітнювати програми винного туризму й надали цікаві пропозиції. Переконаний: головна можливість для розвитку – це консолідація зусиль. Закарпаття як виноробний регіон недостатньо знаний в Україні. Нам треба  над цим працювати, і працювати разом. Не йдеться про те, аби популяризувати саме нашу марку – треба популяризувати бренд «Закарпатське вино». Дуже погано, коли гості нашого краю везуть з собою додому вина в пластикових пляшках, придбані на трасі, в яких «вино» надзвичайно низької якості, з домішками, ароматизаторами і взагалі часом невідомо з чим і з чого. Це шкодить іміджу Закарпаття. Боротися з цим можна, певно, хіба просвітництвом. Це, власне, й серед цілей нашого семінару для екскурсоводів, адже саме вони спілкуються з тисячами гостей нашого краю».

Голова Асоціації фахівців туристичного супроводу Закарпаття Олександр Шершун резюмує від імені учасників: «Цей рік оголошений в Україні роком гастрономічного і винного туризму, й хто, як не Закарпаття, має розвивати ці два поняття. Сьогодні ми вже сприйняті як винний регіон, утім, на жаль, цим часто користуються в негативному сенсі: трапляється вино з яфини-малини й з усього того, з чого вино не потрібно робити. І такі семінари – це хороша практика, щоби розбиратися в вині, розбиратися в культурі виноспоживання і – руйнувати стереотипи й міфи. До речі, їх чимало саме навколо винзаводів, і сьогодні деякі з них розвінчали просто наочно, показавши виноградники і виробництво, до деталей. Переконаний, що більшості моїх колег-гідів сьогоднішній захід був корисний і сподобався, і в основному через інтерактивність. Можна було ставити будь-які питання, навіть незручні, і на всі ми отримали відповіді».

3

Семінар – перший, але не останній запланований тут освітній захід, крім того, на виноробні завжди відкриті для всіх запитань щодо власного виробництва, готові провести екскурсію виробництвом і показати «товар лицем», й  уже незабаром, з початком туристичного сезону, представлять нові активності у сфері винного туризму.

А от на появу нової лінійки марочних вин звідси доведеться зачекати дещо довше: нові баріки з французького дуба (їх до сотні) лише нещодавно прийняли найкращі виноматеріали з врожаю місцевих виноградників (в основному це сухі червоні сорти: каберне совіньйон, мерло і піно-нуар), і щоби діжки віддали напоям все найкраще та перетворили їх на коштовність, слід витримати від півтора року. Тоді вина матимуть статус марочних, а от вже за чотири сезони набудуть якості колекційних. Але це вже нова історія, втім, історія, що саме сьогодні твориться в нашому прекрасному краї, котрий має всі шанси здобути собі імідж не тільки туристичного раю, але й місця, яке володіє коштовним брендом – брендом «Закарпатське вино».

12
29
08
32
17
24
09
13
30
20
18
02
28
31
10
07
25
14
05
11
27
04
21
19
15
22
03
06
16
23
26

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук