Закарпатська осінь мовою Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Андрія Коцки…(ФОТО)

Закарпаття —край, який славиться своїм прозорим та колоритним повітрям, що добре видно з атмосферних живописних полотен художників нашого краю.

У соцмережах восени влаштовують своєрідний флешмоб, де стрічка новин заповнена яскравими жовтими, оранжевими та червоними барвами золотої пори.

У свій час і засновники передачі закарпатського колориту через живопис по-своєму «флешмобили». Вони так, як і сучасні фотографи та майстри пензля, зупиняли мить на своїх картинах, чим зараз ми можемо милуватись та пишатися.

Атмосферу, у якій творили відомі живописці області такі як: Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Василь Габда, Ференц Семан та інших –  ми зібрали разом.

Йосип Бокшай, український радянський живописець, заслужений діяч мистецтв УРСР, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, народний художник України та через 3 роки опісля і СРСР. Він був надзвичайним пейзажистом, напевно, найбільше любив малювати саме осінь, вже занадто атмосферними в нього є полотна цієї пори року. 

Народився він у селі Кобилецька Поляна  в угорскій сім’ї. Вчився в Академії образотворчих мистецтв у Будапешті (1910 — 1914) у Ревеса Імре. З 1918 працював в Ужгороді як художник і педагог.  Багато уваги Бокшай приділяв вихованню мистецької молоді. Коли вів пари, то віддавав перевагу не пояснювати, а показати (про це розповідає народний художник україни Іван Шутєв). Йосип Бокшай є одним з фундаторів закарпатської живописної школи.

Адальбер Ерделі ще один фундатор закарпатської школи живопису. А ще – перший директор Ужгородського училища прикладного мистецтва, один із організаторів і перший голова Закарпатської обласної організації Національної спілки художників України у 1946 році. 

Він народився у селі Загаття, тепер Закарпатська область. Навчався у будапештській академії мистецтв. Викладав малювання у мукачівській гімназії, учительській семінарії в Ужгороді та  в Ужгородському училищі прикладного мистецтва.

Федір Манайло український живописець, народний художник України, член Національної Спілки художників України з 1946 року. Він  народився у сім’ї сільського вчителя в селі Іванівці (Мукачевського району)

6 років навчається у вищій художньо-промисловій школі у Празі. У 1930 р. — відвідує Францію. Як здібний та талановитий митець експонував там  свої роботи на виставці закарпатських художників (у 1933 р.).

Працював у галузі монументально­-декоративного живопису, був серед ініціаторів створення закарпатського музею народної архітектури і побуту та Ужгородського училища прикладного мистецтва. А також одним із перших художників Будинку народної творчості, Закарпатського українського музично­-драматичного театру, обласної філармонії, художників-­графіків видавництва «Карпати». Запам’ятався ще як художник­консультант знаменитого фільму Параджанова «Тіні забутих предків». Разом з тим, Федору Манайлу ми можемо завдячувати, що не вмерло давнє народне мистецтво — декорування диньок.

Гаврило Глюк заслужений діяч мистецтв УРСР, народився у Сигіті (Румунія).

Навчався у Вищій школі образотворчих мистецтв у Будапешті, згодом у художньому училищі Кишиньова. У 1947 році Глюк переїхав на Закарпаття.

Однією з найкращих робіт Гаврила Глюка мистецтвознавці вважають твір «Лісоруби на вахті миру», створений у 1950 році.

 Твором, що приніс Глюку європейську славу, стала картина «Лісоруби», написана у 1954 році.

 Роботи художника зберігаються в Третьяковській галереї в Москві, Національному художньому музеї України та ін. музеях світу.

Андрій Коцка ще один народний художник УРСР, який народився в Ужгороді. У 1931 році А.Коцка закінчив публічну школу малювання в Ужгороді, де  отримав диплом народного вчителя і направлення працювати в село Тихий, на Верховині.

У 1942-­му році закінчив  і Академію образотворчого мистецтва у Римі на відділенні монументального живопису.

Антон Кашшай член Спілки художників України, заслужений діяч мистецтв УРСР, а через 4 роки і  народний художник УРСР (з 1964 року). 

Народився він у  селі Дубриничі, нині Перечинського району. Хлопець вступив до гімназії, де викладав художник Йосип Бокшай. Той швидко роздивився в малюнках хлопця дар і взяв його до себе на навчання. Згодом юнак познайомився і з Адальбертом Ерделі.

Василь Габда народний художник України. Він  входить, на думку експертів, у десятку кращих художників закарпатської школи живопису, його теж, як і вищеперерахованих, вже можна назвати класиком, а ще – неперевершеним колористом.

Його вчителями з фаху були знані засновники живописної школи Закарпаття Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай та Федір Манайло. Він народився в Ужгороді і все своє свідоме життя присвятив мистецтву та свої родині.

Ернест Контратович член Товариства діячів образотворчого мистецтва Підкарпатської Русі, член Національної Спілки художників України, а з 1991 року — народний художник УРСР. 

Народився у Кальна Розтока  (нині округ Снина Словаччини). Закінчив ужгородську учительську семінарію. Його вчителями були Й. Бокшай та А. Ерделі.

Золтан Шолтес  – заслужений художник України, який  народився у селі Прикопа на Закарпатті (нині Словаччина). 

Навчався в Ужгородській мистецькій школі (1930 — 1933, клас Й. Бокшая й А. Ерделі). 

Юрій Герц народний художник України, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, лауреат обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі. Він народився у багатодітній селянській родині в селі Лохово, що на Мукачівщині.  Навчався в Ужгородському училищі декоративно-прикладного мистецтва.

Ференц Семан (Ечі) ще один майстер, який наш край прославив своїми полотнами. Він за  походженням угорець, але все своє свідоме життя прожив в Ужгороді. Лауреат Міжнародної премії імені Шимона Голлоші (1991).

Закінчив Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва, а згодом став вільним слухачем Талліннського художнього інституту.

Перебував у творчій групі, яка працювала в Седневі. Належав до художнього андеграунду «шістдесятників». Його творчість близька до  А.Матісса, П.Пікассо, В.Ван Гога.

Це далеко не всі майстри, які є засновниками та продовжувачами закарпатської живописної школи. Є ще Павло Бедзір, Єлізавета Кремницька, Адальбнрт Борецький та інші, яких ми пам’ятаємо і якими, однозначно, пишаємося.

Є й сучасні художники, які так само важливі для розвитку та творчого підйому культури закарпатського живопису та й взагалі мистецтва. Саме вони підтримують, рівняються  та продовжують згадувати про наших засновників закарпатської школи живопису.

До речі, в соцмережі Вконтактє є спільнота про Закарпатську школу живопису, де зібрана чимала колекція не лише робіт майже всіх знаних  закарпатських майстрів, на яких рівняються сучасники, але й фотографії з архіву художників, їх спільні пленери, відпочинок, старі фото з прогулянок та родини.