Закарпатки, які круто змінили життя

Ці жінки віддали добрий шмат життя одній професії, а відтак самотужки круто повернули свою стежину зовсім в неочікуваний бік. До Міжнародного дня жінок «Замок» поспілкувався із закарпатками, які набралися сміливості обрати для себе іншу життєву дорогу й ні на секунду про це не пошкодували. А ще – поділилися власними думками про свято 8 Березня.

Із швачки – з автоматом на вишку

Старший прапорщик і молодший інспектор І категорії Тетяна Шимко вже 15 років працює в Ужгородському СІЗО. За професією жінка – технолог легкої промисловості. Понад 11 років Тетяна Василівна трудилася на швейній фабриці. «Сиділа за машинкою, відтак майстром була, – розповідає. – А потім не захотіла йти далі у «швейному» напрямку і 1998-го прийшла до СІЗО. Стала молодшим сержантом, за пультом працювала. Через вісім місяців поїхала на навчання в Дніпродзержинськ.

Спершу тяжко було, ув’язнені різні траплялися… А тепер звикла, розумію, що до кожного потрібен індивідуальний підхід. Де усміхнутися, де суворою бути…Та й рідні і близькі спочатку були проти того, що пішла на роботу в СІЗО. Тільки тесть мене підтримав, бо тут працював. Нині вдома вже всі звикли, все налагодилося».

У люті морози наприкінці 90-х Тетяна Василівна навіть стояла з автоматом на вишці. Так пропрацювала сім років. Нині має спокійнішу роботу: вже вісім років завідує крамничкою в СІЗО. Ув’язнені навіть прозвали жінку «сонечком». «Як відчиняю «кормушку» чи заглядаю в камери до них, то кажуть, що їм веселіше стає і на душі світлішає», – усміхається.

Міжнародний день жінок Тетяна Василівна з колегами святкує неодмінно – у СІЗО це вже традиція. «Я вже листівки нашим жінкам підготувала! У нас у кожній з чотирьох змін – по красуні в погонах. Ще троє – на денній зміні. 8 Березня – один такий день у році, тому йдемо в ресторан, аби відзначити свято. Нам, жінкам, варто себе любити й поважати. Тоді й буде нам жіноче щастя. А найкращий подарунок у цей день, гадаю, – усмішки чоловіків».

З фізики – в оригамі

Оксана Лібак добрий десяток літ присвятила роботі на кафедрі теоретичної фізики УжНУ. Працювала там до 1996-го, а потім змінила професію. Нині Оксана Андріївна навчає діток мистецтва оригамі в гуртку «Геометричного моделювання» Закарпатського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді.

«Для мене це не радикальна зміна професії. Стала іншою ситуація в державі, помер мій науковий керівник, котрий і благословив мене на новий етап у житті. У той час уже кілька років  хотіла займатися площинними трансформаціями. Звісно, було дуже страшно. Хтось мене підтримував, інші ж казали: що то за дурня така – гнути папірчики… Та невдовзі я знайшла однодумців.

Нині розумію, що роблю, мені це подобається, і жити стало простіше. Найбільше в оригамі  приваблює пошук нової форми. А математика і фізика досі мене надихають.

Міжнародний жіночий день, як на мене, – пережиток минулого. Звісно, додаткова увага не є зайвою. Проте смішно, що для того, аби прекрасна стать відчула себе особливою, виділяють один день у році».

З бухгалтерії – у йогу

Світлана Черняхова понад десять років працювала бухгалтером. Нині вона – інструктор з йоги. «Є така мудрість – іти за тим, що тебе веде. У моєму випадку все змінилося, бо так склалися обставини. Коли прийшла в йогу, почала цінувати кожен день, побачила зміни в своєму житті і нині ділюся досвідом із людьми. Насамперед йога – це зміна не професії чи посади, а самого способу життя, сприйняття світу».

Щодо Міжнародного дня жінок, то зауважує: йога взагалі нівелює поняття «свято – раз у році». Кожен день рівноцінний і багатогранний, а таке його «виокремлення» не робить його особливим.

«Можна сказати, що нині в мене майже щодня – вихідний, – усміхається пані Світлана. – Відчуваю гармонію з навколишнім світом, і ця гармонія – у повсякденному житті. Варто ширше глянути на світ, кожну днину цінувати й не виділяти особливих днів-свят. А зрізані квіти, котрі дарують 8-го березня жінкам, – як на мене, не надто приємний подарунок. Краще вже поїхати кудись за місто й помилуватися живою природою. До того ж і погода наразі така чудова й сонячна».