Нова виставка «Зимові мотиви в творчості А. Коцки», яка відкриється 18 травня, у Міжнародний день музеїв, є завершальною в циклі «Пори року в пейзажах Андрія Коцки», які демонструвалися впродовж останніх років у меморіальному будинку-музеї художника (вул. Віннична, 20).
Якщо ви зайдете на виставку «Зимові мотиви в творчості А. Коцки», то дізнаєтеся, коли сніг білий і чистий, сірий і тьмяний, золотисто-блакитний і синій, ви побачите мальовничі місця Срібної землі, де творили відомі українські пейзажисти, ви відчуєте красу рідної природи, полюбите її зимові пейзажі, навчитеся вдивлятися в навколишній світ і берегти його, освоїте особливу мову живопису. І нехай вас не бентежить, що зараз на вулиці весна – це саме час для походу в музей, де представлена виставка про сніг.
Зима…Природа завмирає в очікуванні майбутньої весни. Це час, який пробуджує надії і мрії на майбутнє. Одне з найцікавіших природних явищ. І не випадково ця пора року з захопленням справжніх художників оспівується в численних творах письменників і поетів… Зима в картинах художників – це казковий час, коли природа відпочиває, сховавшись під білосніжною ковдрою, все навколо покривається білим мерехтливим світлом, і залишається тільки чистота і таємниця. У таку красу неможливо не закохатися…
На виставці представлені дивовижні за красою роботи, які розкривають справжню зимову природу, пейзажі зими одного із найпопулярніших і талановитих художників XX століття. Стафаж «Зима. Неділя в с. Тихому»(1930 –ті рр.) є окрасою виставки. Зима у Коцки чиста і спокійна. Надворі ясно, і сонце освітлює засніжений простір, так що хати, селяни, дерева і рельєф місцевості відкидають на білий сніг чіткі тіні. Селяни не займаються своїми повсякденними справами – неділя. На сніжному тлі предмети і люди добре і чітко вимальовуються. Яскравий одяг жінок – червоні, фіолетові та бірюзові фарби на тлі блакитного та жовтуватого снігу – сенс «карпатської зими» художник передав у життєстверджуючому дусі: сувора зима скувала світ, але не змогла стерти з лиця землі живі фарби. Чи то акварель, чи картини олією, але зима у творах Коцки завжди одухотворена.
Портрети «Оленка»(1947 р.) та «Сестри» (1957 р.) приваблюють глядача своєю яскравістю та ліризмом. Вас точно зачаровує «Оленка». Запальна усмішка дівчини в національному одязі зображена митцем на тлі зимового пейзажу. Тим паче, що серед портретів маестро небагато творів, які передають яскраві емоції зображеної моделі.
Безумовно, увагу глядача приверне робота "Зимовий пейзаж" (1960-і рр.), яка виконана олією на фанері. Ранок в горах, туман, що стелиться, починає поступово розсіюватися під першими променями ранкової зорі. Все завмерло в очікуванні сонячного дня, ще якась мить…і ось воно – сонце … Удавана легкість, з якою створений цей пейзаж, – результат величезної майстерності і таланту художника. Ліричність роботи підкреслюють колористичні рефлекси, хоча найважливішу роль відіграє співвідношення колірних мас, де колір вібрує і створює дивовижне відчуття прозорості.
Загалом, на виставці представлені роботи художника, які виконував впродовж 1930-х-1980-х років. Багато з них закарпатський глядач ще не бачив. Тому приходьте на виставку, й у весняний день перенесіться в прохолоду зимових пейзажів, насолодіться їхньою величчю, дізнайтеся, якого кольору сніг Андрія Коцки та просто вклоніться пам’яті нашого видатного земляка …
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.