У ніч на 9 червня на 90-му році життя відійшла народна артистка України, відома і шанована балетмейстер-постановник та хореограф, яка все своє життя віддала Заслуженому академічному закарпатському народному хору, Клара Балог.
Жалобна церемонія 12 червня була особливрю… З Кларою Балог прощалися в Ужгородському Хрестовоздвиженському греко-католицькому кафедральному соборі. Адже Пані Клара була сестрою церкви й постійно ходила на Служби Божі. У 1991 році після легалізації греко -католицької церкви вона створила при соборі змішаний церковний хор ім. Т. Ромжі. Як подяку отримала на своє 85-річчя із рук владики Орден священномученика Теодора Ромжі ІІІ ступеня, що є найвищою церковною відзнакою.
При вході до собору у «живому коридорі» вишикувалися артисти рідного хору. Під керівництвом Наталії Петій – Потапчук хор виконав кілька духовних пісень. Відспівування Клари Балог провело кілька священиків, а очолив ректор Ужгородської греко-католицької богословської академії ім.Бл.Т.Ромжі Петро Береш.
У проповіді о. Береш сказав, що сестра Божа Клара творила довкола себе красу. А це є головним, а особливо – краса душі, якою була наділена артистка.
Собор був заповнений людьми, а квіти й вінки до труни несли впродовж години, поки тривало відспівування. Серед тих, хто прийшов попрощатися із відомим хореографом, окрім родини, були представники танцювального мистецтва області («Джерельце Карпат», «Юність Закарпаття», «Танцювальна корпорація друзів», «Бліц» та інш.), міської влади, культури, а також співаки, художники, театрали, педагоги, журналісти, навіть ковалі, а також колеги з-за кордону.
Її поховали на початку кладовища, поруч із могилою чоловіка Василя. Сильний дощ, який супроводжував майже усю урочисту жалобну процедуру, припинився тільки тоді, коли тіло віддали землі. Люди казали, що навіть небеса плакали за нею…
Елегантна у чорному капелюшку 78 –річна сестра Клари Балог Єва – єдина, хто залишилася із сімох дітей шевця Федора Керечаня.
Саме вона останні чотири роки доглядала за сестрою з того часу, як помер люблячий чоловік Клари Балог (дітей подружжя не мало). Пані Єва каже, що все сталося якось несподівано, мовляв, із рідними вже навіть планували, як відзначити 90 –річчя сестри, до якого остання не дожила всього місяць (17 липня). Клара Федорівна не хворіла, останні кілька днів злягла. Відійшла уві сні. У труну поставили вервицю, яку Кларі Федорівні подарував під час візиту в Україну Папа Римський Іоанн Павло II, і яку завжди носила у сумочці, а також – молитовник.
Автор книги про Клару Балог «Жива легенда нашої культури» Василь Габорець зазначив, що було б добре зорганізувати фестиваль народних танців її імені, запросити колективи не тільки із сусідніх країн, але й з-за океану (Канада, Америка), куди часто із уроками їздила Клара Федорівна. До всього, назвати вулицю чи площу в Ужгороді її іменем. Адже, як додає художній керівник Заслуженого академічного закарпатського народного хору Наталія Петій –Почапчук, від нас пішла ціла епоха, епоха у танці, культурі й мистецтві. А тому хор й надалі збирається продовжити традиції Клари Балог й популяризувати народну творчість Закарпаття. У планах й організація вечору пам’яті у день 90-річчя відомого балетмейстера.
Спочивайте з Богом, Кларо Федорівно!Пам’ятаємо!
На фото –родина й артисти хору
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.