Як крадуть гроші з платіжних карток закарпатців

Торік кількість шахрайств, скоєних із платіжними картками, в Україні зросла в 6,5 разів (зафіксовано 39,3 тисяч таких злочинів). А загальний обсяг заподіяних шахраями збитків перевищив 12 мільйонів гривень. Жертвами шахраїв стають і закарпатці, зокрема жителі Хустщини.
 
За інформацією Хустського МВ УМВС, на Хустщині торік виявлено 10 випадків «електронних» шахрайств. А цьогоріч – уже чотири крадіжки з банківських рахунків. Цікаво, що крадуть гроші від наших земляків переважно мешканці інших областей.
 
 
Зокрема, торік до Хустського міськвідділу міліції надійшла заява від жительки с.Велятино. Дівчина хотіла придбати весільну сукню через Інтернет і переказала на рахунок віртуального харківського салону 1976 гривень. Проте ні шлюбного одягу, ні грошей закарпатка більше не побачила…
 
На мобільний телефон жителя с.Сокирниця надійшло смс-повідомлення про виграш автомобіля марки «Шевроле-Авео» вартістю 168000 грн. Селянин зателефонував за зазначеним номером. Приємний чоловічий голос пояснив «учасникові акції», що отримати виграш або забрати гроші можна, сплативши 1680 грн. (1% від вартості автомобіля) та ще 4200 грн. за банківські послуги. Щасливий «переможець» одразу ж побіг до найближчого банківського відділення, аби переказати гроші за «вигране» авто… Проте відразу ж після переказу коштів на рахунок «організатора розіграшу» зв’язок із абонентом було втрачено…
 
Так само позбувся 6200 грн. житель селища Вишково. Йому зателефонував мешканець Житомирської області з пропозицією придбати автозапчастини. Зловмисник виманив від довірливого чоловіка номер його банківської картки, з якої зняв усі гроші..
 
Подібне лихо спіткало й літню хустянку. Шахрай, представившись працівником служби безпеки одного з банків, спитав від жінки номер її кредитної картки. А невдовзі бабуся отримала смс-повідомлення про те, що з її рахунку знято 5560 грн… Аналогічний випадок трапився з іншою мешканкою Хуста вже в січні цього року. Легковірна жінка втратила 6419 грн…
 
Значно більших сум цьогоріч позбулися мешканець с.Золотарево, від якого вкрали з картки понад 52 тисячі гривень, та приватний підприємець з Хуста – 50 тисяч гривень.
 
На жаль, більшість «пластикових» злочинів стражам порядку не вдається розкрити. У певній мірі у цьому винні самі банки, які не зацікавлені у втручанні інших структур у власну роботу. А обдуреним вкладникам банки відмовляють у відшкодуванні матеріальної шкоди, посилаючись на рядок договору про відкриття карткового рахунку, в якому зазначено, що клієнт зобов’язаний тримати реквізити картки (номер і пін–код) у таємниці і не передавати дані стороннім особам…
 
Та все ж значна частина шахраїв потрапляють у поле зору правоохоронців. Зокрема, нещодавно Хустський районний суд засудив, щоправда умовно, недобросовісну мешканку м.Хуст, що займалася «електронним» пограбуванням краян.
 
– За допомогою платіжних систем шахрайка перевела на власний рахунок більше ніж 10 тисяч гривень, – каже начальник Хустського МВ УМВС Василь Турдай. – Проти зловмисниці було порушено кримінальне провадження за ст.190 Кримінального кодексу України (Шахрайство), що карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадськими роботами на строк до 240 годин, виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Рішенням суду жінці винесено вирок у вигляді умовного покарання строком на один рік.
 
Щоб не стати жертвою кібер-злочинців, потрібно знати, як захистити свої гроші.
 
– Шахраї мають багато схем «електронних» пограбувань – каже юрист Василь Білич. – Найпоширенішою з них є дзвінки пенсіонерам від імені банківського персоналу з проханням повідомити особисті дані. Дізнавшись реквізити, шахраї знімають з картки жертви всі гроші. Також можна попастися на гачок аферистів, купуючи речі через Інтернет. Зловмисники нерідко підробляють сайти популярних віртуальних крамниць і пропонують купити продукцію брендових фірм, зареєструвавшись на сайті. Клієнт залишає злодіям усю інформацію про себе, тож злочинцям не важко зняти кошти «покупця». Не варто також відгукуватися на сумнівні смс-повідомлення або спам, що надходить на електронну пошту з проханням заповнити спеціальну анкету за посиланням. Слід зазначити, що жоден банк не проводить подібних заходів, адже мова йде про конфіденційну інформацію клієнта. Крім того, нікому не можна повідомляти пін-код персоніфікованої картки, носити його в гаманці, записувати в телефон чи видряпувати на самій платіжній картці. Для власної безпеки бажано підключити смс-банкінг і відслідковувати всі операції з карткою.
 
При знятті готівки через банкомат також потрібно бути дуже пильним. По-перше, слід закривати рукою від сторонніх клавіатуру, аби ніхто не бачив набраний вами пін-код. По-друге, якщо картка з першого разу не заходить у віконце, краще звернутись до персоналу установи. Справа в тому, що шахраї іноді ставлять на банкомати так звані «пастки» – пластикові «конверти» та насадки на клавіатуру. При цьому зловмисники діють дуже оперативно. Поки клієнт телефонує до банку, аби з’ясувати, в чому річ, злодії встигають зняти гроші…
 
У будь-якому випадку, щоб мінімізувати ризик втратити зароблене, треба уважно і серйозно ставитися до використання банківської картки. За умови виникнення будь-яких сумнівів, відразу ж звертайтеся з письмовими заявами як до банківської установи, так і до міліції.

УМВС України в Закарпатській області

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук