При температурі майже тисяча градусів Цельсія випалюють цеглу на заводі «Закарпатська будівельна кераміка» — одному з «монстрів» серед здебільшого невеликих підприємств нашої області. Днями журналісти – члени Експертної Ради щорічного рейтингу «Лідер року» «проінспектували» як звичайна, здавалося б, глина перетворюється на різні види цегли та великі будівельні блоки, з’ясували що і як з них краще будувати та хто зацікавився продуктом закарпатської землі (землі — у буквальному сенсі).
Кожен, хто зважується щось будувати, особливо якщо це житло, хоче мати його за не надто великі гроші, доброї якості, екологічним – і швидко. Для цього, кажуть на заводі «Закарпатська будівельна кераміка», треба слухати не лише знайомого виконроба, а насамперед звертатися до інформації про нові тенденції, європейську «моду» і свого здорового глузду.
Зазвичай найманим виконавцям вигідно будувати дорого і довго – так більше можна заробити. На заводі ж пропонують, окрім традиційної і ще кількох видів цегли, – великоформатні блоки, які мають запас міцності на 4-поверхову конструкцію, дозволяють і вимуровувати архітектурні дива, наприклад, напівкруглі арки, й економити розчин, створюючи у стінах менше швів-стиків – а саме через них з оселі втікає близько 30 % тепла. ЗБК є національним виробником таких блоків.
Як виготовляють їх та кілька видів цегли, серед яких і спеціальна – для внутрішніх перегородок (керамічна альтернатива гіпсокартону), членам Експертної ради докладно показали й розказали під час «екскурсії» заводом. Планували виробляти цеглу з доброї для кераміки білої та жовтої глини поблизу Іванівців ще в радянські часи. А завод ТОВ «Русинія» почав працювати восени минулого року. Директор ЗБК Іван Сенкевич розповідає: глина спочатку відстоюється у так званих буртах, потім її звозять під велетенський навіс, аби можна було мати нерозмоклу сировину і в часи негоди. Такі навіси – рідкість на аналогічних підприємствах, запас у ньому на 4-5 місяців роботи.
З-під навісу глину подають у відсіки, де вона відстоюється, потім спеціально зволожують і змішують з тирсою. На кожен вид продукції – свої пропорції і розмір (фракція) тирси. Вигораючи, вона дає цеглі легкість, що важливо для дальніх перевезень, і пористість, котра є запорукою доброї теплопровідності. На деяких інших заводах замість природного матеріалу застосовують подрібнені пет-пляшки, але таке виробництво дуже шкідливе для довкілля.
«Новонароджені» цеглини з-під пресу спочатку парують і є гнучкими, як пластилін. Наступний етап – багатогодинне висушування. На заводах «старої формації» цього технологічного процесу взагалі нема, хоча він добре «загартовує» кінцевий продукт, поліпшує його якість.
Згодом «порціями», приблизно по 7 тисяч штук, цеглини подають у піч, де вони випікаються при температурі 950 (!) градусів. Готові, гарно упаковані зеленою стрічкою стоси складують надворі – цегла не вбирає вологу і не боїться морозів.
Зробили на заводі все одразу, як на кращих аналогічних виробництвах Європи: встановили найсучасніше обладнання, люди у велетенських ангарах хіба стежать за автоматами. Вражає чистота довкола – хоч возять глину, подають для випалювання, крім газу, тирсу та вугілля, – ніде ніякого болота, пилюки. Директор Іван Сенкевич «добив» журналістів інформацією про те, що підлогу в ангарах миють двічі на тиждень.
Як розповів генеральний директор ТОВ «Русинія» Андрій Балога, протягом цього року завод продав уже близько 33 мільйонів штук цегли, наступного – збирається піднімати виробіток щонайменше на третину. 80 % продукції закуповували індивідуальні забудовники, найбільше – закарпатці, також замовляли всі західноукраїнські області, Київщина, вже є запити з Луганщини, Донеччини. З лютого-березня почнуть продаж до Словаччини, Угорщини, Румунії – закінчують сертифікувати виробництво відповідно до вимог кожної з цих країн. Міжнародний сертифікат якості продукції ЗБК вже має. 2013-го планують також запустити виробництво черепиці.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.