Тема закарпатського сепаратизму – це більше міф, ніж щось реальне? Чи не підживлює його Угорщина, керівництво якої, до речі, іноді демонструє проросійську позицію.
Закарпатський сепаратизм – тема, яку раз-по-раз підіймають українські ЗМІ, усе більше мусується саме в періоди політичної нестабільності, виликаної, як прорахунками влади, так і чутками про нові домовленості Путіна із лідерами інших країн.
Не уникнув цього непростого питання і кореспондент Главкому, спілкуючись із нашим земляком, народним депутатом України Віктором Балогою.
"У мого батька, який народився 1942-го року, в метриці записано, що він – русин, але це було при Угорщині. Матір народилася 1947 року – при радянській владі – і у неї в документах написано, що вона українка. І така ситуація в переважній більшості закарпатських родин. І я ніколи не надавав цьому значення. І закарпатці переважно вважають себе українцями. В 2008-му році президент Ющенко пропонував дати національність русинам, бо було багато звернень з цього приводу. Але я йому відповів – Віктор Андрійович, у нас стільки «друзів», особливо з правого політичного сектору, що від цього буде великий мінус як закарпатцям, так і особливо вам. Тому треба це питання засунути в велику шухляду і забути на декілька років. Мене зрозумів і він, і ті, хто це питання ініціювали", – відповів Віктор Балога.
Ще один – подразливий пункт у визначенні місця і ролі Закарпаття у політичній українській мапі – підвищена зацікавленість і вплив сусідніх країн на цей "шмат" Європи, зважаючи на його, щонайменше, поліетнічність. Поряд із "русинським питанням" Закарпаттю закидають помітну залежність і вразливість до позиції щодо нього західних сусідів.
"Угорщина – стратегічний сусід для Закарпаття з точки зору культурних і економічних стосунків. Закарпаття було угорським тисячі років, до 1944-го, доки Сталін не включив його до УРСР. Говорити про те, що Угорщина може підживлювати закарпатський сепаратизм – неповага як до Угорщини, так і до Закарпаття. Ми в дуже тісних робочих стосунках з Угорщиною і вони завжди були на користь всім сторонам", – переконаний Віктор Балога, який свою думку формував, базуючись, вочевидь, не лише на аналітиці київських експертів, але на власному менеджерському досвіді співпраці з європейськими країнами.
Загалом же, питання закарпатського "сепаратизму" народний депутат сформулював так: "Нагадую, що в 1991-му році обласна рада проголосувала за автономію Закарпаття, але приїхав Кравчук і це питання зняли з порядку денного. Коли країна буде сильна і ми будемо по базових показниках відповідати сусіднім країнам, можна повернутися до цього. Але на базі люмпена приймати рішення, куди якій території рухатись і як себе ідентифікувати, – це шкідливо для дуже молодої країни".
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.