Наскільки давно зародилася ідея створити магазин в Інстаграмі?
Я пам’ятаю, як в дитинстві постійно ходила з мамою по так званим «гуманітаркам», і ми завжди знаходили там щось унікальне. Скоріш за все, таке «хобі» і звичка мені якраз від мами і передалась. І вже з 7-8 класу, як тільки закінчувались заняття у школі, я бігла на «секонди» в пошуках нових класних речей. Приблизно в 2018 році моя старша сестра дала мені ідею створити Інстаграм-магазин з вживаним одягом. Однак тоді, чесно кажучи, я пропустила це повз вуха, вважаючи, що навряд з цього щось вийде, адже в той момент мені здавалось все надто складним і неможливим. А вже зимою 2020 року, навчаючись на 2 курсі, зрозуміла, що мені хочеться вже не просто ходити в універ і дивитись ввечері серіали, а й заробляти якісь гроші і займатися чимось близьким для себе. По-перше, хотілося ні від кого не залежати, а по-друге, хотілося просто творити і максимально себе віддавати улюбленій справі. А оскільки ближче всього мені саме процес пошуку цікавих речей, фотографія, оформлення, плюс це досить вигідний і виграшний варіант – я обрала саме цю діяльність.
Чому усім займаєшся сама?
На цьому етапі розвитку мого «магазину» одна людина може легко впоратись з усіма процесами в ньому. Я звикла робити усе сама, і інколи навіть не люблю, коли в процесі роботи мені допомагають. Це навпаки, якраз той час, коли можу побути наодинці і максимально сконцентруватися на тому, що роблю. Мені подобається ввімкнути музику в навушниках і самій шукати речі, думати: треба брати, чи все-таки на варто. Далі вдома, так само, ввімкнути музику, але вже в колонках, налаштувати світло і фотографувати. Далі творити візуал профілю, розбиратись з рекламою і статистикою. І, на кінець, найулюбленіший процес – пакування і відправка на пошту.
Для чого взагалі вирішила цим займатися, адже уже є повно таких магазинів?
Коли виникла ідея створення такого формату магазину, перше, що мені спало на думку: подібного вже дуже багато в Інстаграмі, і в Інтернеті взагалі. Чим я буду краще? Вирішила просто спробувати, це завжди краще, як взагалі нічого не зробити, тим більше, що це те, чим мені подобається займатись. І точно знала, що буду все робити з душею, напевно навіть не задля грошей в першу чергу (як би це банально не звучало). І все вийшло не так погано, як гадала. Думаю, що це може бути пов’язане з тим, що на «секондах» майже весь одяг ексклюзивний, тому навіть якщо таких магазинів і море – вони всі різні. Я б навіть сказала, що мені хочеться, щоб подібних магазинів ставало ще більше, щоб люди більше замислювались над проблемами екології.
Перший внесок у цю справу.
Перший внесок був на рекламу з своєї кишені, а саме, з академічної стипендії. А найперші речі, які з’явились в магазині, взяті з власного гардеробу.
Як це намагатися впоратися із потребами покупців? Що допомагає бути в улюбленому слові багатьох «тренді»?
Насправді, на найпершому етапі (і напевно найважливішому), коли я шукаю одяг на продаж, завжди обираю його на свій смак. Якщо мені не подобається – не візьму. Інколи спрацьовує інтуїція і знаходжу одяг, який би більшість хотіла мати у своєму гардеробі. Інколи треба підчитувати і підглядати десь, що сьогодні актуально. Щастить, що мода завжди повертається, а на «секонді» якраз вінтажних речей купа.
Де взагалі ти себе вільно почуваєш? Чи можна цю справу назвати тим, чим будеш займатися упродовж багатьох років?
Працювала офіціанткою якийсь період, і скажу точно – там я себе вільно не почувала. Взагалі не почуваю себе комфортно в тій сфері, де треба наживо спілкуватися з клієнтами. Моя теперішня діяльність мені ідеально вдається, адже тут я спілкуюсь з клієнтами тільки в форматі переписки. Не впевнена, що цією справою буду займатися впродовж багатьох років, але буду комбінувати її ще з чимось. А може, хто знає, відкрию свій шоурум вінтажних речей якось.
Що для тебе призначення і чи вважаєш ти зайнятість цим магазином хоча б частинкою цього призначення?
Я вірю в призначення і в те, що кожен із нас створений для чогось конкретного, кожен повинен йти за покликом свого серця. Тепер відчуваю себе в правильному напрямку, думаю, що займаюсь справді близькою мені справою.
Ірина Неменуща