Велодоріжки – у генплан

В обласному центрі велорух дедалі більше активізується. Різноманітні велопробіги, найт-райди, велоквести та перформанси відбуваються в Ужгороді все частіше. Тож і людей, які користуються велосипедом, більшає. Особливо серед молоді. Остання не лише проводить на двох колесах своє дозвілля, а й щораз частіше розглядає біціґлі як серйозну альтернативу громадському транспорту. На роботу, до крамниці, в гості чи на відпочинок – на велосипеді. Для багатьох ужгородців це вже норма. 
Проте велосипедисти-початківці почуваються на ужгородських вулицях досить дискомфортно. І причин багато: брак велодоріжок та з’їздів на тротуарах, розбиті узбіччя автошляхів, відкриті люки у поєднанні з неосвітленими вулицями – усе це становить серйозну небезпеку для здоров’я і самих велолюбителів, і пішоходів та автомобілістів. Тож проблеми нерозвиненої велоінфраструктури в Ужгороді нещодавно зібралися обговорити на круглому столі міські чиновники та активісти біціґлістського руху обласного центру.
«Проектанти вдають, що велотранспорту в нас не існує. Після кількох дзвінків до Києва я зробив доволі неприємний висновок, що й там нема розуміння, як насправді потрібно це розвивати, а, по суті, й ніде розвивати. У той же час бачимо, що в багатьох європейських містах велопрокат та велоінфраструктура загалом мають дуже активний поступ, – зазначив під час круглого столу головний архітектор обласного центру Олександр Шеба. Він також розповів, що вже звернувся до спеціалістів із проханням, щоб велодоріжки та інші елементи велоінфраструктури таки були внесені до генерального плану Ужгорода.
«Генплан розглядали 4 роки тому. І з урахуванням інтересів, які були на той момент у попередньої влади. Велодоріжки серед пріоритетів не фігурували», – констатував головний архітектор.
Оскільки генплан уже розроблено і затверджено, то Олександр Шеба пропонує вказати розміщення майбутніх ужгородських велодоріжок вже у детальних планах територій (вони якраз на стадії розробки), а також зазначити це у пояснювальній записці до самого генплану.
Проте спеціалісти акцентують увагу на тому, що наразі в Ужгороді дуже мало доріг, які б технічно дозволяли спроектувати на них окремі доріжки для біціґлістів (ширина таких смуг має бути не менше 1,5 метра). Найбільш придатними для цього наразі є вулиці Гагаріна та Минайська. 
Тим часом у міській ДАІ наводять статистику: протягом останнього часу в місті було зафіксовано 30 фактів ДТП з участю велосипедистів. Таким чином, кожна 10-а аварія – це наїзд на біціґліста, у той час, як пішоходи стають учасниками дорожніх пригод значно частіше – раз на 3 випадки.
«Кількість активних велосипедистів у Ужгороді зростає досить повільно ще й тому, що люди просто бояться їздити  проїжджою частиною. Однак цих страхів слід позбуватися, так само, як і привчати водіїв авто до того, що велосипедист – повноцінний учасник дорожнього руху і можливість його появи на смузі завжди слід ураховувати», – зазначив під час круглого столу начальник ДАІ Ужгорода Олексій Співак, який, до речі, після нещодавнього підпалу його авто також вимушено поповнив ряди велосипедистів. 
Однак заступник ужгородського мера з транспортних питань Юрій Беляков заявив, що нині у скарбниці міста грошей на створення велодоріжок нема і найближчим часом не буде. Тому під час засідання акцентували увагу: наступного року бюджет буде формуватися за новим, програмно-цільовим, методом. Саме через це вкрай важливо вже розробити програму розвитку велосипедної інфраструктури на 5 років, а восени подати її на розгляд сесії.
Тож громадські активісти  взялися до роботи. Зокрема, найближчим часом планують розробити оптимальні велосипедні маршрути містом та підрахувати велосипедистів на вулицях Ужгорода. Адже, згідно з нормами, велодоріжки можуть облаштовуватися тільки там, де кількість біціґлістів, що проїжджають за годину, перевищуватиме 60 людей. Ініціативна група планує подати  доцільні пропозиції та напрацювання міській владі вже до вересня цього року.