Минулого тижня на одному з сайтів була виставлена фотографія із зображенням пачки книжок, що самотньо стоїть біля сміттєвого бака. Випадок можна було б вважати одиничним і нетиповим, якби на власні очі не довелося побачити таку ж картину вже на іншому ужгородському смітнику. Стягнута мотузкою стопка книжок сиротливо розташувалася біля сміттєвого бака, а на самому зверху можна було прочитати назву і автора – «Один день Івана Денисовича» Олександра Солженіцина.
Пригадалося, як свого часу це твір російського опозиціонера тодішньому ладу «самвидавом», потайки поширювався серед інтелігенції, а ті, хто не читав «Один день …», не могли вважатися освіченими людьми.
Прокоментувати побачене ми попросили директора обласної наукової бібліотеки Олену Канюку. Як людина, яка 30 років свого життя присвятила книзі, Олена була шокована. «І хотілося б якось зрозуміти людей, що викидають на смітник книжки, виправдати їх, але … не виходить».
Головний бібліотекар області каже, що непотрібні або обридлі книжки можна приносити безпосередньо до них у спеціально створений обмінний фонд, де бібліофіл, за бажання, вибирає іншу літературу. До речі, саме з «обмінника» нерідко поповнюються небагаті фонди сільських бібліотек. А ще біля обласної бібліотеки відкрито пункт «Буккроссинг», в якому кожен має можливість отримати те чи інше вподобане видання. Достатньо лише зайти в спеціальну будку і в тиші підшукати потрібне, а також покласти щось зі своєї особистої бібліотеки. Ще один такий пункт розташований і на вулиці Волошина. «Книжки варті того, щоб їх поважали, – впевнена Олена Канюка. – Хто знає, може, саме ті, викинуті на смітник, комусь дуже знадобилися б».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.