З того часу, як люди почали активно подорожувати, відвідувати різні міста і країни, їм стало складно обійтися без допомоги професійних гідів. Як і коли з’явилася ця професія, точно сказати складно, але те, що вона стала необхідною для міст, яким є що показати і чим похвалитися, безсумнівна заслуга люблячих подорожувати і пізнавати нове людей.З часом у гідів з’явилося і своє професійне свято – Всесвітній день екскурсовода, який відзначається сьогодні, 21 лютого. У зв’язку з цим можна на дейкий час уявити себе гідом і пройтися по улюбленому Ужгороду, подивившись на нього очима тих, які приїдуть сюди вперше. Почнемо екскурсію, скажімо, з площі Шандора Петефі, де на беззмінному посту стоїть великий угорський поет. Час від часу у нього крадуть його шаблю, але Петефі продовжує нести свою вахту, а шаблю йому прилаштовують шоразу нову. Колись тут бив фонтан і гудів сотнями голосів ринок, але зараз – це місце для тимчасового відпочинку ужгородців.
Перейдемо через міст і опинимося на Театральній площі, місці зустрічей та побачень. Тут теж колись був фонтан, його хотіли відновити, але, не дивлячись на численні обіцянки міських голів, він так і не запрацював Те, що тут розташований обласний театр ляльок, робить площу ще привабливішою.
А далі – Корзо. Це навіть не вулиця, це своєрідний спосіб мислення. У 60-90-х вона називалася вулицею Суворова, але в період першого перейменування їй повернули первісну назву. У 60-70-ті роки минулого століття молоді люди зазвичай не призначали місце для зустрічей: усі завжди зустрічалися на Корзо …
Не забудьте про набережну Незалежності. Здається, ще недавно вона називалася Ленінградською набережною, але суть не в назві, а в тому, що тут безліч лип. складають найдовшу в світі.аллею, закладену чехословацькими ботаніками..Ходять чутки, що під. 8-ю з лип закопана капсула часу, але перевіряти це не взявся ніхто…
Далі маршрут може пролягти на площуь Народну, де колись стояв вождь світового пролетаріату, а зараз, вже на іншому місці, височить пам’ятник великому Кобзарю. Тут же розташована і будівля обласної ради, яку в народі йменують Народною Радою.
Звичайно, жодна екскурсія не обійдеться без відвідування ужгородських музеїв, їх в місті достаатньо – і великих, і маленьких. Але там уже будуть свої екскурсоводи, а ви зможете трохи відпочити.
Найімовірніше, наплив туристів можливий під час цвітіння сакур, цього приголомшливого видовища, розкошу природи. Ужгородці й самі не можуть спокійно на це дивитися, ну а туристам сам Бог велів бігати висолопивши язика з фотоапаратом і знімати найвдаліші кадри.
Не залиште без уваги ужгородські міні-скульптури. Вони дійсно цікаві і зроблені з великою вигадкою і любов’ю.
Оскільки ви непрофесійний екскурсовод, то і вимагати від вас, в принципі, багато і не треба. Проведіть гостя по тих місцях, які дороги вам і постарайтеся, щоб він так само перейнявся вашими відчуттями і полюбив Ужгород так, як любите його ви …
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.