«Термачув» запрацює влітку

Великий Березний – не депресивний, а перспективний населений пункт. У цьому переконаний голова селища Богдан Кирлик, котрий планує цьогоріч забезпечити великоберезнянців найчистішою, хоч і дуже дорогою, водою та прикрасити всі місцеві газони і клумби квітами.

У відрядженні до Великого Березного «Замок» спробував з’ясувати, які ж зміни відбудуться у селищі найближчим часом і що від них отримають тутешні мешканці?

– Богдане Юрійовичу, то на якій стадії нині реконструкція водозабору «Термачув», про який багато говорилося торік?

– Мушу, бодай коротко, розповісти передісторію: у липні 2011-го водозабір «Термачув» був включений до державної програми «Питна вода України» на 2006-2015 роки. Для нас це дуже актуально і важливо, адже водогін у Великому Березному був частково прокладений ще за Австро-Угорщини (у 1910 році в урочищі Кремінець), а частково – у середи­ні минулого століття. Цікаво, що австро-угорський тримається набагато краще, ніж радянський, та все одно час бере своє, та й жителі селища потребують якісної води у більших обсягах. Програма «Питна вода» передбачає дуже вигідні умови для здійснення дорогих проектів, адже з місцевої казни на них витрачається лише 10 % загального кошторису.

Нині Великий Березний цілодобово отримує воду з 6 різних джерел. «Термачув» із них – найпотужніший і найекономічніший для використання, тому ми обрали для програми саме його. Наразі із запланованих на реалізацію програми 960 тис. грн. освоєно 600 тисяч (уже зведено перегороджуючу споруду, берегоукріплювачі, первинний фільтр, здійснено інші земляні й бетонні роботи). Реконструкцію на стадії добудови 3-х відстійників ми змушені були припинити в кінці 2011-го, оскільки невикористані гроші повернули в бюджет. Тож щойно розпоряднику коштів – обласному управлінню житлово-комунального господарства – знову поновлять фінансування, роботи продовжаться. Сподіваюся, вже за місяць селище матиме воду з нового водозабору.

– Якщо «Термачув» справді принесе значну економію, чи можна сподіватися, що тарифи для населення знизяться?

– Ні, цього не буде. Введення в дію водозабору справді здатне заощаджувати бюджету селища значні кошти, які нині витрачаються на електроенергію і роботу насосів (тепер ми платимо щомісячно близько 60 тис. грн. за електроенергію, а із запуском «Термачува» плануємо зменшити цю цифру до 15 тис. грн.). Оскільки «Термачув» є водозабором поверхневим, він спланований так, що майже не потребує роботи насосів.

Але ми не можемо піти на те, аби знизити тарифи для населення, адже плануємо використати вивільнені кошти на подальший розвиток Великого Березного. Більше того, вже з 1 квітня рішенням виконавчого комітету ціна на водопостачання та водовідведення для великоберезнянців збільшиться: населення за 1 м куб. сплачуватиме 9,71 грн., а бюджетні установи та інші споживачі – 13,25 грн.

– Як люди відреагували на таке здорожчання, адже вартість води піднялася мало не вдвічі?

– По-різному, але загалом спокійно. До нас за поясненнями та економічними обґрунтуваннями звертаються і депутати, і прості мешканці. Ми всім готові пояснити, що це крок вимушений, бо по-іншому просто не зможемо навести лад у комунальній сфері селища. Зокрема, додаткові кошти нам необхідні, аби закупити техніку для комунального господарства, почати реконструкцію зношених очисних споруд та водозабору в селі Забрідь, який є досить витратним, тому його роботу ми мінімізуємо. Але повністю відмовитися від нього не можна, адже «Термачув», як я уже згадував, використовує поверхневі води, тому під час весняного чи осіннього водопілля, коли вода у ньому буде брудною, або навпаки, в посушливу пору, змушені будемо переключати потужності на Забрідський водозабір. Крім того, треба починати масштабні роботи із заміни старих труб і каналізаційних мереж. Цю морозну зиму нам вдалося пережити без серйозних аварій, але то скоріше щасливий випадок, бо мережі вже настільки зношені, що їх обов’язково треба міняти.

– А на якості водопровідної води, яку вживають великоберезнянці, введення в дію «Термачува» позначиться?

– Також суттєво ні. Власне, це ми собі за мету і не ставили, оскільки вся вода, яку отримують мешканці селища, має дуже високу якість. Вона навіть із-під крану на диво смачна, тому що ми хлоруємо її мінімально. Нещодавно проби води з кількох селищних джерел проходили дослідження. Фахівці сказали, що таку воду навіть заборонено хлорувати – настільки вона хороша. Та оскільки до осель великоберезнянців вона  йде по трубах, більшість із яких уже віджили свій вік, ми все одно, згідно з нормами, її знезаражуємо.

– Як іще зміниться Великий Березний найближчим часом?

– Мені особисто дуже хочеться, аби мешканці нашого селища більше часу приділяли чистоті біля своїх осель. Зокрема, є у нас люди свідомі, котрі засаджують квітники біля тротуарів, підмітають – це виглядає дуже охайно і красиво. Але багато хто нехтує правилами благоустрою, тому цьогоріч ми оголосимо конкурс на кращу прибудинкову територію, а нагороди і матеріальні заохочення найсумліннішим господарям вручатимемо у День Великого Березного, який святкуємо у серпні.

Якщо все вийде, то цьогоріч хочемо також замовити у фахівців розробку проекту реконструкції пішохідних доріжок. Навіть сам лише проект коштує дорого, але з його допомогою ми зможемо шукати ґрантове фінансування.

– До речі, нині Великий Березний теж очікує виділення європейського ґранту. На що підуть європейські кошти в разі виграшу вашої заявки?

– Це був спільний українсько-польський проект (підтримуємо дружні стосунки з повітом Леско), за яким у Великому Березному мають капітально відремонтувати довгу вулицю Гожика і розширити міст на село Забрідь. Нині ми сподіваємося на позитивне рішення ЄС, але результати будуть відомі тільки у липні цього року.