Спільна доля єврокарпатського масштабу – у книжці румунського класика

Уперше за кілька десятиріч румунського автора переклали українською.  Ця новина стала мейн-стрімом провідних культурологічних сайтів Румунії . Ну, а незабаром презентацію книги в академічному та студентському колі вже зголосилася організувати Генеральний консул Румунії в Чернівцях Елеонора Молдован.

Мова йде про роман класика румунської літератури Іоана Славича «Мара». Книгу, серії «Голоси Європи», видано видавництвом «Знання» 2017 року.

Uzhgorod.in спілкується з перекладачем  тексту – фахівцем редакції програм румунською мовою Філії ПАТ НСТУ «Закарпатська регіональна дирекція», заслуженим журналістом України Ельвірою Кілару.

–          Чому для презентації українському читачеві обрано саме цей твір?

–          Перше, у центрі розповіді – жінка. Жінка, яка попри тяжкі життєві обставини, знаходить в собі сили встати на ноги і підняти двох дітей. Наступне, ситуація у полі етнічній Трансільванії другої половини ХІХ сторіччя надто нагадує сучасне Закарпаття та інші регіони, у яких поруч живуть різні етноси, конфесії…

–          Невже час не впливає на співіснування та порозуміння?

–          Трансільванія того часу належала до Австро-угорської імперії, що відповідно, накладало свій відбиток на побутові стосунки. Проте приналежність до того чи іншого політичного, державницького угрупування не впливає на міжлюдські відносини, якщо вони є. І Іоан Славич відображає це у найтонших деталях: спілкування, побут – у всьому зберігається, з одного боку – дух часу, з іншого – усе постає у вимірі, що перебуває понад часом! Людина повинна залишатися людиною! Усе інше мине…

–          З якими складнощами Ви зіткнулися у процесі перекладу?

–          Безперечно, головною проблемою для мене, особисто, стали художні тропи. Оскільки я досі займалася перекладами, які не мали стосунку до красного слова, то саме цей нюанс – передати атмосферу, емоцію, ментальність через сталі вислови було дуже складно. У цьому сенсі – величенна подяка літературному редактору. У всьому іншому – я отримала справжню насолоду! Маю причетність до твору, який зможе донести українському читачеві авторське слово румунського класика, особливості національного менталітету, колорит та традиції мого народу. Адже без цієї фарби картина усієї Європи і України, як її складової, не буде повною!