Кінець серпня – це пора, коли головні «закатки» вже зроблено, але щедра земля все ще дарує овочі. Вони вже просто не лізуть ні в які банки і, часом, з жалем викидаються, бо «не ідеальні», трішечки підв’ялі… Словом, не першосортні.
Цимес цієї ікри в тім, що для неї годяться овочі справді «на ліцо ужасниє, вкусниє внутрі». Ось як вийшло у нас те, банку чого вже практично з’їли і прийняли тверде рішення настерилізувати такого самого на зиму. Назвали «Гостро-солодка ікра з печених перчиків», бо такою вона і є.
Берете перці м’ясистого сорту «Ротонда», які вам занесла у подарунок мама, але стільки лечо ви не можете з’їсти, тому у вас залишилося їх 11 штук.
Додаєте до них 5 чи 6 перчин, які втомилися лежати у овочевому відділі вашого холодильника. Про них забули, бо ж була «Ротонда»… Усе це миєте і чистите від плодоніжок і перегородок з насінням.
Риючись у надрах холодильника, знаходите три великі баклажани, які мріяли колись стати смачним сате, але програли конкуренцію соковитішим і ніжнішим кабачкам. Заспокоюєте їх, що вони підуть у діло, миєте, ріжете пополам і робите поздовжній надріз на половинках, щоб пропеклися.
Складаєте все це на покриту пергаментом «тепшу».
І відправляєте на курорт — у розігріту духовку на півгодинки.
Тим часом беретеся до помідор, які виявилися не настільки красенями, щоб потрапити у банки. Вони сумують у лотку? Дайте їм шанс.
Потім чистите цибулю, моркву і петрушку, якої з жадібності колись накупили на п’ять борщів, хоча планували на один. Цибулин потрібно штуки 4 великих, моркви і коренів петрушки – скільки хочете.
Ріжете кубиками.
Моркву і петрушку теж. (Якщо маєте зелений хвіст зелеру – перемелете його з помідорами – їм буде приємно.)
Потім у пательню наливаєте небагато олії (грамів 50-70) і тушкуєте спочатку цибулю, а як «заскляніє» — і моркву з петрушкою.
Поки тушкується цибуля і морква – у каструлі упарюєте перемелені м’ясорубкою чи краще блендером помідори.
Тепер важливо все контролювати. Перевірити чи добре на курорті перчикам і баклажанам.
Чи м’які цибуля і морква.
Чи упарилися помідори:
Перчики прекрасні і м’які. Ось такі. Шкірку знімати не треба. Зайві церемонії.
Їх, баклажани, а потім і тушковану цибулю з морквою – у блендер чи комбайн. А потім усе це у каструлю і поки очікуєте, щоб трошки кипнуло – давите ножем на дошці часник і дрібно січете ножем.
Додати його у ароматне овочеве вариво вже наприкінці. А також за смаком сіль, грамів з 50-70 (як раніше додавали олії) – оцту, цукру (не пошкодуйте – можна по чайній ложці і куштувати. Ми сипонули з дві столових ложки. Цукор підкреслює смак кожного продукту, але передати куті меду не варто.) Ну і додайте спецій, які ви любите. У нас це було: чайна з верхом ложечка меленої солодкої паприки, півложечки суміші мелених перців-горошків, ложечка прованських трав.
Розкладаєте у банки, журячись тому, як з двох великих мисок овочів може вийти дві невеликі банки готового продукту.
А наступного дня дивуєтеся куди поділося вже півбанки ікри, якщо у хаті ще ніхто навіть толком не прокинувся. Помічено, що щезає вона чомусь виключно на хрумких гарячих тостах під бурштиново-жовтогарячий чай з краплинкою лимону.
І даєте собі обіцянку закласти на зиму такого добра якомога більше. Ось тільки після розкладання у банки – їх слід простерилізувати на водяній бані. Півлітрові – півгодинки, літрові – хвилин 40.
Смачного і ароматних спогадів про літо!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.