Одна з найцікавіших історичних пам’яток Закарпаття – Невицький замок – зустрічала День археолога у міжнародній компанії. І хоча комусь здається, що нині лишилося вже мало нерозгаданих таємниць, археологія розвивається, й дослідники знаходять нові дані про старовину. Принаймні, так відбувається на Закарпатті, куди щороку ніби магнітом притягує молодь зі всього світу. У Невицькому замку не припиняються пошуки. От і зараз у замковому рові працюють студенти з кількох країн Європи. Вони мріють знайти скарби давньої фортеці. А приїхали сюди у рамках проекту СВІТ. Цей рух об’єднує добровольців, які готові частину свого часу і зусиль витратити на роботу в користь місцевих громад. Вони самі обирають країну, регіон і проект, де працюватимуть.
Макс, волонтер із Німеччини, розповідає: «Моя мотивація приїхати до цього табору – пізнання України, способу життя тут. Мені цікава країна, цікаві її краєвиди, я люблю старовину, люблю старі фортеці, замки, укріплення, мені цікава історія. А ще я не проти фізично попрацювати… Тож і копаю із задоволенням – врешті, це ж археологічний табір…».
Експедиція зібрала небайдужих з Італії, Іспанії, Польщі, Болгарії, Росії, Німеччини, Австрії. Юна мешканка цієї країни залюбки приїхала на Закарпаття, аби долучитися до археологічної роботи. «Я приїхала в Україну, бо я хочу, щоби цей замок був справжнім скарбом держави. Наш рух передбачає подорожі з метою допомогти місцевим громадам. Тут ми працюємо на історичному об’єкті, у замку. Живемо в наметах, готуємо їжу на вогні… Цікаво», – каже Гунді, волонтерка з Австрії.
Побут у волонтерському таборі не надто нагадує курортний. Окрім відпочинку і спілкування, молодь по кілька годин на день працює у рові – його очищують від новіших насипів. Наснаги вистачає. І саме завдяки волонтерам зі всього світу вдалося виявити цікаву інженерну конструкцію – унікальний водогін, збудований у середині XV століття…
Олександр Дзембас, археолог, дослідник Невицького замку, розповідає: «Геніальне все є досить простим. Справа в тому, що тоді було збудовано на сусідній більш високій горі своєрідний водозбірник і вода під природним тиском дерев’яними трубами через перемичку між горами потрапляла у Невицький замок. В сьогодення на Закарпатті, в Україні, це є єдиний водогін, який, і це доведено археологічними дослідженнями, існував під природним тиском. Подібний знайдено в Бардейові, у Словаччині. Цікаво, що Блез Паскаль цей закон сполучних сосудів винайшов, вивів, тільки у XVII столітті, 1653 рік, а тут вже емпірично півтора століття існував подібний водогін».
Саме археолог Олександр Дзембас і є натхненником вивчення і відродження Невицького замку, що є просто таки туристичним магнітом у регіоні. З 90-х років тут побували волонтери із понад тридцяти країн світу, і всіх вражає старовинна фортеця, оповита таємницями. Утім, Гунді каже: «Ні, ще ні, легенд ми ще не чули. Нам щовечора біля вогнища розповідають щось цікаве. Але легенди – хотілося би почути якісь історії».
І вони точно матимуть таку нагоду. Хоча б – почути легенду про Погань-діву: жорстоку володарку, яка гнобила селян і навіть купалася в їхній крові. Рятівником селян від злої володарки став юний шляхтич, який виборов корону Угорщини. Олександр Дзембас каже, що в трошки моторошної, але цікавої оповіді були свої історичні прототипи. Дослідник фортеці переконаний: не тільки через історичне значення замку, але і завдяки пов’язаній із ним романтиці історія Невицького заслуговує увічнення у великому кіно.
Наразі ж ведемо мову про наукову й історичну цінність замку. Архітектурний комплекс фортеці остаточно сформувався у XV столітті. Саме ж укріплення існувало уже у XIII – це вже точно дослідили археологи. Замок перестав функціонувати у 1644 році. І унікальність Невицького в тому, що, хоч і зазнав руйнувань, але не потерпів від перебудов та сучасних реконструкцій, а значить – є взірцем автентики і скарбом для дослідників.
Дзембас наголошує: за своїми масштабами, за своєю міццю Невицький замок у XIII столітті і Спішський град були приблизно рівними за значенням фортецями. Спішський град – найвідоміший замок Словаччини – охороняється ЮНЕСКО. Невицький же просто вважається пам’яткою і не має жодного цільового фінансування для досліджень. Утім, фортецю цілком можна відтворити, реконструювати у тому вигляді, як вона була збудована – вважає ентузіаст.
За роки проведення археологічних експедицій у режимі волонтерського руху було виконано неймовірну кількість роботи – наголошують тут. Ця – нова – історія Левицького триває. І юні археологи, як і їхні попередники, мріють знайти скарби Невицького замку. Водночас для кожного із них самі відвідини цього особливого місця є чудовою знахідкою. Утім, хто зна, що ще чекає їх у давньому замковому рові…
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.