Шукаю господаря через Інтернет!

В Ужгороді кошенята і цуценята шукають нову долю через Інтернет – активне прилаштування чотирилапих безхатченків у всесвітній мережі розгорнула громадська організація "Барбос".

Як врятували кошенятко, що втрапило у каналізацію, що зробили, аби вилікувати маля, котре впало з вікна, і що чорне лабрадореня шукає нового хазяїна – усі ці зворушливі історії можна прочитати у facebook на сторінці Ужгородського товариства захисту тварин.

Ірина Азізян, голова ГО «Барбос», каже, що Ужгородське товариство захисту тварин почалося зі спілкування у соціальних мережах – так люди, яким небайдужа проблема. Знайшли один одного, і ось уже 8 місяців діють як громадська організація.  «Загалом ми знайшли нових власників, а значить, врятували життя близько ста тваринкам – у нас є цілий альбом щасливих історій», – розповідає волонтерка Вероніка Брудка. Звісно, є й альбом «вони шукають господаря!». Що радує – світлини там часто змінюються.

Переважно потрапляють тварини, викинуті "добрими" людьми на вулицю, побиті, бувало таке, що доводилось операції робити – говорить волонтерка, котра, як й інші учасники руху, опікується тваринами у вільний від роботи час. Тому у товаристві наголошують – допомагають бездомним, не йдеться про прилаштування приплоду хатніх собак чи кішок: про них мають подбати власники, котрі, заводячи тварину.взяли на себе таку відповідальність.

«Активних волонтерів, котрі беруть додому тварин – близько 20, є люди, котрі поширюють інформацію, приносять продукти, речі, допомагають з транспортом, фінансово… Але тварин все більше, а вільних рук замало, тому дуже запрошуємо до нас – повірте, це не важко допомагати, потрібне просто бажання. Якщо воно є, нічого не стане на заваді – ані брак місця, ані наявність вдома тварин. Ось у мене в квартирі живе кіт, а на балконі завжди є якісь кошенятка-цуценятка на перетримці, і іноді по 3-4. У Ірини Азізян – голови організації, в однокімнатній квартирі по три коти, іноді до них додаються й щенята, у нашої Оленки буває по 6 котів одночасно, а всі ж ми працюємо протягом дня і маємо ще безліч справ та проблем», – каже Вероніка.

Вона шле світлини тваринок з розповідями:

– Маленьку собачку біля базару збила машина, сильно вдарило грудну клітку, тиждень кололи, а тепер з нею все добре, одужала і її вже забрали в новий дім. 

– Котик – Марсік, живе зараз у Олі, волонтерки. Добу просидів у воді в каналізації, тепер хворіє. Ветеринар виписав щоденні уколи, потрошку тваринка оклигує, тепер кіт шукає господаря. А кішечку Емі знайшли біля висотки з поламаним хребтом і лапою й купою личинок мух. Ветеринар складав її по шматочках, але вона вижила, і зараз теж знаходиться на перетримці. Ймовірно її просто викинули з верхніх поверхів, а можливо й побили, до того ж вона два дні пролежала в кущах, поки її не підібрала жителька будинку і принесла нам. Кішечка ще довгий час була перелякана і дуже боялася, коли її брали на руки. Вона вже пішла на поправку, намагається ставати на задні лапки, дуже ласкава і тиха.

У товаристві розповідають: зараз в Україні розвивається волонтерський рух, у тому числі й допомоги тваринам. До прикладу, в Америці лише 11% фінансування надає держава притулкам для тварин, все інше – робота волонтерів, пожертвування, хоча на законодавчому рівні там все набагато вище і краще. «Вже давно варто починати виховувати людей, особливо в селах – нехай стерилізують своїх тварин, поводяться з ними по-людськи, а не по-звірячому. І взагалі – тварини – ті ж діти, чиїсь діти, нехай вони і не вміють говорити та дбати про себе. Як на мене, вони навіть кращі від людей, бо ми їм завдаємо страждань – а вони далі нас люблять, вірять нам, не озлоблюються. Так, ми, волонтери, більше любимо тварин, аніж людей. І вже переконалися, що разом можемо зробити якщо не все, то багато. Звісно, буде краще, якщо нам допомагатимуть».

Ідеальним способом вирішення проблеми в «Барбосі» вважають відкриття в місті притулку для бездомних тварин і, якщо він буде діяти як належить, готові допомагати. Нині ж самому товариству згодиться будь-яке сприяння: від перетримки для тваринок, що завжди потрібно, коштів і харчів – до консультацій, які часом необхідні – юридичні чи з бухгалтерії, по дизайну та акціях, шукають і когось, хто міг би прочитати кілька лекцій у школах чи вишах. Будуть раді кожному, хто може і хоче допомагати, ну а сконтактувати  можна не лише за допомоги телефону Ірини – 0664880480, а й передовсім у тому ж Інтернеті, як от на сторінці у facebook.