
Нещодавно в кав’ярні-музеї «Під замком» («Снек») в Ужгороді презентували антологію малої прози «Шлях (до) ромів», що вийшла наприкінці 2020 року у видавництві «Видавництво» за підтримки Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження». Це вже друга презентація видання, перша ж відбулася торік у листопаді в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Стисло про цю подію вже повідомили місцеві ЗМІ, проте варто розповісти читам і цікаві подробиці презентації.
Модерувала зустріч в Ужгороді менеджерка Ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду «Відродження» Радослава Кабачій, яка зізналася:дуже рада, що вдалося зробити презентацію в Ужгороді (фактично «заскочили в останній потяг», бо із 8 березня Закарпаття опинилося в «червоній зоні». Саму ж презентацію поділили на два блоки. У першому говорили директор Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження» Сергій Пономарьов, упорядник книги, історик, публіцист із Києва Роман Кабачій, художник із Мукачева Тиберій Йонаш, який є засновником школи мистецтв «Rom Art», ілюстрації якого увійшли до книги. Загалом, до антології увійшли 19 творів авторів ромського і неромського походження, котрі творчо підішли до теми стереотипів та автостереотипів щодо ромів в українському суспільстві. Серед них й ужгородські письменники та письменниці Андрій Любка, Банди Шолтес, Ольга Мацо та Микола Бурмек-Дюрі із Виноградова.
Сергій Пономарьов зауважив: «Коли займаєшся створенням певного якісного продукту, є ризик скотитися у певний пафос. Насправді це не так. Я хотів би запевнити, – ми, як Ромська програма, продовжимо працювати у цьому напрямку, ідентифікуючи митців у різних сферах, в тому числі в літературі, з різних ромських громад, де їх є чимало. Також створюючи майданчики, надаючи їм можливість здобути голос і висловитися про себе, про свою громаду – підтримати той голос, який ми, на жаль, чуємо нечасто. Бачимо, що в мистецтві, літературі роми говорять мало, переважно говорять про них інші. Й зазвичай, стереотипами. Нині є багато можливостей, щоб роми самі почали говорити про себе й оточення, в якому живуть».
На наше запитання про роботу над книжкою, її упорядник Роман Кабачій розповів: «Книзі передувала резиденція майбутніх авторів, яку у 2019 році провели у Яремче, й на яку запросили літераторів, художників, які переосмислювали ромську тематику. Тому тут є твори авторів із Жовтих вод, із Херсона, Києва, Львова й Закарпаття (Андрій Любка, Банди Шолтес, Ольга Мацо та Микола Бурмек-Дюрі із Виноградова). Загалом 19 творів авторів ромського і неромського походження, котрі творчо підішли до теми стереотипів та автостереотипів щодо ромів в українському суспільстві. Представлені автори – не тільки учасники резиденції, декого запросили написати тексти. Ромська мова також присутня у текстах. Редакторка книжки – шевченківська лауреатка, львівська поетка Маріанна Кіяновська. На обкладинку взяли ілюстрацію Тетяни Литвин з Харкова, яку зробила під час резиденції. Шкода, що не дожила до виходу книги одна із її авторок – Олена Марчук з Херсона, перекладачка з ромської». Ромський художник Тиберій Йонаш із Мукачева теж був учасником резиденції. Він каже, що для книжки надав роботи, які показують про ромів позитив, «у мене в роботах нема бідноти, я показую багатство та їхню роботу».
Другий блок презентації «віддали» закарпатським письменникам, чиї тексти увійшли до антології: ужгородцям Андрію Любці та Банди Шолтесу, Миколі Бурмеку-Дюрі із Виноградова (Ольга Мацо не доїхала). Микола Бурмек-Дюрі, який є автором 4 романів, розповів: «Один із моїх текстів у книзі торкається теми передачі від старшого покоління молодому, того, що роми не мали б ганьбитися свого походження, а навпаки – пишатися. Другий текст – це ромська казка, про те як у середньовіччі роми мандрували від королівства до королівства».
Натомість Андрій Любка розповів про те, чому прийняв запрошення написати текст для цієї збірки: «Якщо коротко, то це текст про те, як мені не вдалося написати текст про ромів. Історія проста. Давно цікавлюся ромською темою, одна з причин – не уявляю без ромів нашого закарпатського космосу, того, як би виглядали без них вулиці Ужгорода. А щоб написати щось, ти маєш добре це знати, заглибитися в тему. Попри те, що я проживаю у районі, де ромів чимало, не можу сказати, що увійшов з ними у достатній контакт. Я тоді писав роман про контрабанду, з’явилася купа підозрілих контактів. Й виявилося, що роми, як частина суспільства, беруть участь у цьому транскордонному бізнесу. Я мав зустрітися із ромом-візником. У мене не вийшло. Я написав про це текст. Моя увага до ромів пов’язана не тільки через пошук певного екзотизму у тематиці текстів, але й через протистояння стереотипам. Згадайте тільки заголовки у новинних сайтах, де переважно фігурує негатив про ромів. Помітив, що створення негативного образу є системним. Тому хочу цьому протистояти. Не можу сказати, що книжка змінить ситуацію, але треба щось робити». Банди Шолтес, який є ініціатором презентації в Ужгороді, зізнався: «Мені цікаво писати про те, що було насправді. Мав одну історію, яка почалася в 90-х, коли ми із другом перевозили циганським возом диван. Із нами їхали два хлопчики-роми. Через пару років їх зустрів. Тому цю історію хотів описати. Загалом у книзі такі різні історії, що всім буде цікава».
На питання із залу про назву книги, Сергій Пономарьов пояснив, що основне у назві – прийменник «до», який взятий у дужки: «З одного боку, це «Шлях ромів» до самих себе, прийняття, усвідомлення, з іншого – «Шлях до ромів» українського суспільства, їх розуміння». Присутній ромський громадський діяч Аладар Адам відзначив обкладинку книги, котра символізує мистецьку душу ромів. Інший ромський громадський діяч Мирослав Горват зауважив: «Назва мені дуже подобається. Можливо книжка не потрапить у ромські поселення, бо є багато таких, що не знають читати, писати. Її читатимуть більш інтегровані. Але вихід книжки свідчить про те, що відбувається революція не тільки серед ромів, але й у суспільстві. Треба писати подібні книжки, бо можливо тоді суспільство подивиться на нас з іншого боку». Історикиня, авторка науково-методичних посібників з питань ромології Євгенія Навроцька пропонувала авторам дослідити геноцид ромів на Закарпатті…
Оксана Штефаньо
Фото Дениса Глушка та Влада Товтина
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.