«Шлях (до) ромів» в Ужгороді: цікаві подробиці важливої презентації (фото)

Нещодавно в кав’ярні-музеї «Під замком» («Снек») в Ужгороді презентували антологію малої прози «Шлях (до) ромів», що вийшла наприкінці 2020 року у видавництві «Видавництво» за підтримки Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження». Це вже друга презентація видання, перша ж відбулася торік у листопаді в Національному музеї Тараса Шевченка у Києві. Стисло про цю подію вже повідомили місцеві ЗМІ, проте варто розповісти читам і цікаві подробиці презентації.

Модерувала зустріч в Ужгороді менеджерка Ініціатив у сфері культури Міжнародного фонду «Відродження» Радослава Кабачій, яка зізналася:дуже рада, що вдалося зробити презентацію в Ужгороді (фактично «заскочили в останній потяг», бо із 8 березня Закарпаття опинилося в «червоній зоні». Саму ж презентацію поділили на два блоки. У першому говорили директор Ромської програми Міжнародного фонду «Відродження» Сергій Пономарьов, упорядник книги, історик, публіцист із Києва Роман Кабачій, художник із Мукачева Тиберій Йонаш, який є засновником школи мистецтв «Rom Art», ілюстрації якого увійшли до книги. Загалом, до антології увійшли 19 творів авторів ромського і неромського походження, котрі творчо підішли до теми стереотипів та автостереотипів щодо ромів в українському суспільстві. Серед них й ужгородські письменники та письменниці Андрій Любка, Банди Шолтес, Ольга Мацо та Микола Бурмек-Дюрі із Виноградова.

Сергій Пономарьов зауважив: «Коли займаєшся створенням певного якісного продукту, є ризик скотитися у певний пафос. Насправді це не так. Я хотів би запевнити, – ми, як Ромська програма, продовжимо працювати у цьому напрямку, ідентифікуючи митців у різних сферах, в тому числі в літературі, з різних ромських громад, де їх є чимало. Також створюючи майданчики, надаючи їм можливість здобути голос і висловитися про себе, про свою громаду – підтримати той голос, який ми, на жаль, чуємо нечасто. Бачимо, що в мистецтві, літературі роми говорять мало, переважно говорять про них інші. Й зазвичай, стереотипами. Нині є багато можливостей, щоб роми самі почали говорити про себе й оточення, в якому живуть».

На наше запитання про роботу над книжкою, її упорядник Роман Кабачій розповів: «Книзі передувала резиденція майбутніх авторів, яку у 2019 році провели у Яремче, й на яку запросили літераторів, художників, які переосмислювали ромську тематику. Тому тут є твори авторів із Жовтих вод, із Херсона, Києва, Львова й Закарпаття (Андрій Любка, Банди Шолтес, Ольга Мацо та Микола Бурмек-Дюрі із Виноградова). Загалом 19 творів авторів ромського і неромського походження, котрі творчо підішли до теми стереотипів та автостереотипів щодо ромів в українському суспільстві. Представлені автори – не тільки учасники резиденції, декого запросили написати тексти. Ромська мова також присутня у текстах. Редакторка книжки – шевченківська лауреатка, львівська поетка Маріанна Кіяновська. На обкладинку взяли ілюстрацію Тетяни Литвин з Харкова, яку зробила під час резиденції. Шкода, що не дожила до виходу книги одна із її авторок – Олена Марчук з Херсона, перекладачка з ромської». Ромський художник Тиберій Йонаш із Мукачева теж був учасником резиденції. Він каже, що для книжки надав роботи, які показують про ромів позитив, «у мене в роботах нема бідноти, я показую багатство та їхню роботу».

Другий блок презентації «віддали» закарпатським письменникам, чиї тексти увійшли до антології: ужгородцям Андрію Любці та Банди Шолтесу, Миколі Бурмеку-Дюрі із Виноградова (Ольга Мацо не доїхала). Микола Бурмек-Дюрі, який є автором 4 романів, розповів: «Один із моїх текстів у книзі торкається теми передачі від старшого покоління молодому, того, що роми не мали б ганьбитися свого походження, а навпаки – пишатися. Другий текст – це ромська казка, про те як у середньовіччі роми мандрували від королівства до королівства».

Натомість Андрій Любка розповів про те, чому прийняв запрошення написати текст для цієї збірки: «Якщо коротко, то це текст про те, як мені не вдалося написати текст про ромів. Історія проста. Давно цікавлюся ромською темою, одна з причин – не уявляю без ромів нашого закарпатського космосу, того, як би виглядали без них вулиці Ужгорода. А щоб написати щось, ти маєш добре це знати, заглибитися в тему. Попри те, що я проживаю у районі, де ромів чимало, не можу сказати, що увійшов з ними у достатній контакт. Я тоді писав роман про контрабанду, з’явилася купа підозрілих контактів. Й виявилося, що роми, як частина суспільства, беруть участь у цьому транскордонному бізнесу. Я мав зустрітися із ромом-візником. У мене не вийшло. Я написав про це текст. Моя увага до ромів пов’язана не тільки через пошук певного екзотизму у тематиці текстів, але й через протистояння стереотипам. Згадайте тільки заголовки у новинних сайтах, де переважно фігурує негатив про ромів. Помітив, що створення негативного образу є системним. Тому хочу цьому протистояти. Не можу сказати, що книжка змінить ситуацію, але треба щось робити». Банди Шолтес, який є ініціатором презентації в Ужгороді, зізнався: «Мені цікаво писати про те, що було насправді. Мав одну історію, яка почалася в 90-х, коли ми із другом перевозили циганським возом диван. Із нами їхали два хлопчики-роми. Через пару років їх зустрів. Тому цю історію хотів описати. Загалом у книзі такі різні історії, що всім буде цікава».

На питання із залу про назву книги, Сергій Пономарьов пояснив, що основне у назві – прийменник «до», який взятий у дужки: «З одного боку, це «Шлях ромів» до самих себе, прийняття, усвідомлення, з іншого – «Шлях до ромів» українського суспільства, їх розуміння». Присутній ромський громадський діяч Аладар Адам відзначив обкладинку книги, котра символізує мистецьку душу ромів. Інший ромський громадський діяч Мирослав Горват зауважив: «Назва мені дуже подобається. Можливо книжка не потрапить у ромські поселення, бо є багато таких, що не знають читати, писати. Її читатимуть більш інтегровані. Але вихід книжки свідчить про те, що відбувається революція не тільки серед ромів, але й у суспільстві. Треба писати подібні книжки, бо можливо тоді суспільство подивиться на нас з іншого боку». Історикиня, авторка науково-методичних посібників з питань ромології Євгенія Навроцька пропонувала авторам дослідити геноцид ромів на Закарпатті…

Оксана Штефаньо

Фото Дениса Глушка та Влада Товтина

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук

Ваша електронна адреса не буде опублікована.


*