У Європі дуже гарно, велично, масштабно… У нас так само, але недокохано!

Немає сенсу розповідати про красу архітектури Будапешту та Відня, тому що це треба бачити і тільки бачити. Немає сенсу розповідати про красу архітектури Будапешту та Відня, тому що це треба бачити і тільки бачити. Відтак, і фото – це теж повна маячня! (суб′єктивна думка) І про ідеальні дороги теж не варто) 
Але є враження, які формували у тандемі і очі, і внутрішні відчуття. Я вперше у старій Європі, тому багато чого теж відчула вперше. 

 Так, виникло 1000000 запитань «Чому?»

ЧОМУ ми такі, а вони інші? ЧОМУ у них так, а у нас через так? ЧОМУ ми не беремо приклад у тих галузях, де тримаємо першість з можливостей?..
Чому не презентуємо нашу історію, не заробляємо на пам′ятках?.. Чому культурна спадщина, по суті, стала частиною приватних колекцій та зоною приватного комфорту або ж платформою демонстрації тотального пофігізму і невігластва? Чому Дніпро не Дунай? (там проста алегорія) Чому наші ТИСЯЧОЛІТТЯ демонструють, як усе вмирає, а за 300-700 км ці ж ТИСЯЧОЛІТТЯ показують шлях вічності і міці?…

Це перший блок «ЧОМУ?» Після Будапешту. І тут у мене якось сама по собі намалювалася відповідь – там, де у нас є гроші, немає Шандора (наприклад, столиця), а де Шандор є, там не вистачає грошей (Ужгород…). Теж суть, думаю, втямите.

Австрія. Відень. Тут оленів люблять і поважають більше, ніж у нас людей. Тут шукають і знаходять альтернативні джерела енергії, а у нас, перш за все, прораховують, чи не втратить часом високопоставлене мурло грошей за кВт та м3. Тут створили умови для комфорту проживання усіх прошарків суспільства, не залежно, у якому з 23-х районів столиці ти живеш. Тут у передмісті красеня Відня стоїть нафтопереробний гігант OMV, куди непогано інтегрувалася пані Тимошенко. На поличках віденських магазинів лежать ласощі з брендом ROSHEN… Наші політики вдало проводять індивідуальну євроінтеграцію, а Україну не беруть з собою навіть подивитися, ЯК ТАМ.

Але не можна у всьому звинувачувати ЇХ. Бо ще є й МИ. Всі ми без виключення. Одиниці почали зміни з себе, бо ж не сліпі. Але на тривалі зміни нас не вистачає, бо бачимо, що все марно, результатів треба чекати довго, зовнішні умови внутрішніх змін постійно погіршуються… 

Нам можна поставити 1000 урн, а ми нагадимо повз, бо… це така форма протесту. Ми маємо «чарівну властивість» дивитися на неймовірні українські замки і фортеці, а при цьому видавати вголос «Ну, таке… А он у Європі!». Так, у Європі дуже гарно, велично, масштабно… У нас так само, але недокохано! Оце, на мій погляд, найбільш влучна характеристика. Не докохали ми, влада і знову ми, бо самі владу формуємо.

Ми маємо зони вітрів і купу сонячного тепла та світла… Є у нас і гори, і річки, й озера, і чорноземи… Справа за головним – розумним плануванням від світлих голів, що живуть не одним днем.

ПиСи. Дві головні статті поповнення бюджету Австрії – це туризм і штрафи. НЕ ПОДАТКИ! Держава навчилася самостійно себе забезпечувати й спромоглася стати лідером-експортером полуниці і спаржі. Дива дивні)І