Подавати чи не подавати: що робити платнику ПДВ з податковою декларацією

Якщо платник податку на додану вартість не провадив господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду, але такий платник має суми від’ємного значення попередніх періодів, що підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість (далі – Декларація) звітного (податкового) періоду, то Декларація за такий звітний (податковий) період подається.

У разі, якщо платник податку не здійснював господарську діяльність протягом звітного (податкового) періоду, і в нього відсутні показники, які підлягають декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то Декларація за такий звітний (податковий) період не подається.

Так, згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Водночас, абзацом другим п. 40.1 ст. 40 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо іншими розділами цього Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Так, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200 прим. 1.3 ст. 200 прим. 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Підпунктом 5 п. 5 розд. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок), визначено, що сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 податкової декларації з податку на додану вартість), відображається у рядку 21 Декларації та переноситься до рядка 16.1 Декларації наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 9 розділу ІІІ Порядку передбачено, що Декларація подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Податкового кодексу України.