Сьогодні на підтримку Києву, де сотні тисяч людей вже майже три тижні демонструють незламний дух і силу багатомільйонного народу, в Ужгороді, солідарно зі столицею, відбувся День Гідності.
Нині не йшлось про велелюдність і масовість: значна частина соціально активних земляків вирушила в Київ, де нині твориться наше спільне майбутнє. Сьогоднішній збір на Театральній був, радше, символічним знаком того, що разом нас – волелюбних однодумців з людським почуття гідності – мільйони тисяч. І що гідність не вбити залякуваннями, не виморозити холодом і не приспати нічого не вартими владними обіцянками.
Переважна більшість тих, хто з разу в раз активно відстоювали в Ужгороді право українців на мирне і гідне життя, сьогодні на мітингу були відсутні. Частина координаторів, з ініціативи яких фактично і зародився «локальний» ЄвроМайдан, громадські активісти, без яких не обходилась жодна протестна акція, просто небайдужі закарпатці – всі вони зараз у числі сотень тисяч українців з різних куточків країни захищають право кожного з нас називатись і відчувати себе Людиною в самому серці України.
Натомість, і на місцях люди продовжують висловлювати підтримку і солідарність тим, хто нині – на «передовій». Спільним виконанням гімну, присутністю на мітингах жовто-блакитного розмаїття, посмішками і теплом очей, і щоразу – вірою та переконаннями.
Вірою в те, що гідний народ все ж змусить владу з ним рахуватись і його поважати. Переконаннями в тому, що завтра морок обов’язково розсіється, і нація, що гартується в ці дні, здобувши перемогу, нарешті зітхне з полегшенням.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.