Не маєте де жити? Не можете знайти роботу собі або своїм дітям, які здобули вищу освіту, а то й кілька? Кажуть, що катма грошей на школи і ліки? Ваша біда в тому, що ви – закарпатці, тож маєте подбати про себе самі. Тоді як керівник області Олександр Ледида своїм розпорядженням № 92 від 25 березня затвердив «Регіональний план заходів щодо інтеграції біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в українське суспільство».
План розрахований до 2020 року, але більшість його пунктів починають працювати вже із наступного, 2014-го. Виконавці – райдержадміністрації, міськвиконкоми, структурні підрозділи ОДА та обласні установи й організації.
Перший же пункт плану більш ніж конкретний: «Забезпечити розбудову мережі пунктів тимчасового розміщення біженців у регіонах їх найбільшої концентрації». Практично це передбачає, як зазначено в документі, не лише вивчення доцільності збільшення потужності наявного пункту тимчасового таборування біженців, а й «створити в м. Ужгороді мінімальний (3–4 кімнати готельного типу гуртожитку) резервний житловий фонд (соціальне житло) для короткотермінового розміщення осіб, які звернулися із заявами про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту і перебувають у складних життєвих обставинах», а також створення в Ужгороді (!) пункту тимчасового розміщення до 25 осіб, формування кризових центрів для тимчасового забезпечення їх житлом.
Не менш однозначний і пункт 6: «Утворити… пункти тимчасового розміщення дітей-біженців і дітей, яких визнано особами, які потребують додаткового захисту, та дітей, розлучених із сім’єю, які подали заяву про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту». Це передбачає «визначити об’єкти, на базі яких можлива реконструкція або будівництво додаткових корпусів ПТРБ у Закарпатській області».
Четвертий пункт: «Сприяти добровільному розселенню та працевлаштуванню біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в сільській місцевості». Практично це передбачає «вивчити питання щодо працевлаштування біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, їх добровільного розселення в сільській місцевості, створити відповідну базу даних щодо наявності вільного житла, у тому числі у віддалених районах для можливого переселення біженців» і «вивчити питання запровадження форм тимчасового субсидованого сприяння». При цьому, на думку голови ОДА, це не потребує ніякого фінансування.
Ще один, п’ятий, пункт плану: «Опрацювати питання щодо забезпечення житлом біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, в депресивних регіонах». Як відомо, депресивні регіони у нас – гірські території. Отже, замість того, аби прокладати туди комунікації, залучати інвесторів, розвивати рекреацію, умови для якої дали краю Бог і природа, нинішня влада Партії регіонів хоче зробити там резервації для вихідців із третього світу. Очевидно, бізнесменам, які вже купили землю й беруться створювати курорти, варто бути особливо щасливими і вдячними.
Як відомо, молоді сім’ї нині майже не можуть скористатися програмами пільгового отримання житла, при тому, що нібито діють програми молодіжного кредитування, зокрема «Доступне житло». Зате пункт 7 плану Ледиди зобов’язує конкретних посадових осіб «провести окрему нараду з комплексу питань щодо створення обласної програми «Доступне житло» для біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, інших вразливих груп осіб».
Загалом у плані 10 пунктів. Другий, наприклад, передбачає в Ужгороді, Мукачеві, Перечині функціонування «адаптаційних курсів з вивчення української мови, історії, культури, державного устрою України, законодавства з питань праці, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення». Запрацювати вони мають уже з липня цього року. А оплачуватися – в межах бюджетного фінансування, визначеного для виконання заходів регіонального плану. Сподіватимемося, батьки, які роблять ремонти класів у школах, де вчаться їхні діти, не зіткнуться з тим, що в цих класах проводять широкомасштабні – як випливає з наведеного пункту – навчання нелегалів.
Особлива увага – дітям-біженцям і тим, що подали заяву про такий статус. За планом, треба проаналізувати, наскільки захищає їх законодавство, провести соціологічні дослідження, напрацювати наукові рекомендації, вивчити рівень дошкільної підготовки й забезпечити всі умови для навчання, виховання та адаптації в українське суспільство. До цієї роботи планують (також широко – на волонтерських засадах) як стажування, а відтак і працевлаштування, залучити студентів і випускників закарпатських вишів.
Принагідно хочеться зауважити, що нашим дітям з туалетами надворі, без комп’ютерів, часто навіть підручників, а тепер й з ініціативою міністерств навчати малювання, музики тощо поза загальноосвітніми закладами лише за кошти батьків, – уже забезпечено «всі умови для навчання та виховання».
Так, мігранти, які, зокрема й на Закарпатті, опиняються в статусі нелегалів, – теж люди і втікають зі своїх країн аж ніяк не від доброго життя.
Так, є міжнародне законодавство, зобов’язання України, є, зрештою, й певні кошти міжнародних і благодійних фондів, які надаються на заходи, пов’язані з нелегалами, біженцями. Але чи враховує влада при цьому думку, інтереси закарпатців, які багаторазовими протестами домоглися закриття на території області пункту тимчасового тримання нелегальних мігрантів «Павшино» й неодноразово блокували намагання збудувати нові?
Крім того, нагадаємо, 26 лютого (за місяць до розпорядження голови ОДА) начальник головного управління Державної міграційної служби України в області Ігор Михайлишин повідомив журналістам, що наразі відкривати пункти для нелегальних мігрантів у нашому краї немає потреби, адже заклад у Луцьку цілком відповідає всім нормам, до того ж він майже завжди незаповнений.
Очевидно, комусь-таки дуже потрібно перетворити Закарпаття на відстійник і, тримаючи нелегалів безпосередньо біля кордону, провокувати все нові й нові спроби його подолати – за цим величезні гроші.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.