Колись тут була дорога… (ФОТО)

…а тепер її нема. Емоції, що переповнюють водіїв, котрі бодай раз з’їздили в сторону села Лопухів на Тячівщині, виключно негативні. 

Суцільне напруження і тільки нецензурщина в кого з вуст, а в кого лише про себе. Розкішні краєвиди навколо важко помічати, коли не можливо відвести погляду від напрямку, який колись був дорогою, бо інакше – втрапиш у халепу – чергову яму-вибоїну. А їх тут на проміжку приблизно в 30 небезпечних кілометрів тисячі.

Цей напрям ми подолали за півтори години повільної та звивистої їзди. Водій не зводив очей із дороги і час від часу вимовляв кілька слів, явно стримуючи емоції. Він тут був уперше і цілком очевидно, що востаннє, бо розбивати мікроавтобус дуже вже не хочеться.

Дорогу в напрямку сіл Усть-Чорна та Лопухів у Тячівському районі знесло під час катастрофічних для Закарпаття повеней 1998 та 2001 років. Відтоді її тільки засипали. Тому дороги між селами тут нема. Асфальтований шлях, яким може їхати звичайне легкове авто, з’являється тільки в самому Лопухові.

Сюди на фестиваль села 11 серпня і з’їжджалися люди. Тут був і голова найбільшого району країни. Очільник Тячівщини Іван Брензяник на питання журналістів про шляхи сказав, що з проблемою знайомий, але: «ми розуміємо, що без доріг і без туристів цьому краєві не розвиватися. Сьогодні на рівні Кабміна й Президента прийнято рішення з жовтня передати дороги на обслуговування районам. Надіємося, що будуть передані й кошти. Ми разом із головами сільських рад розробляємо програму щодо ремонту й будівництва доріг у 2014 році. Сказати, що проблема буде вирішена протягом одного року, не можу. Але протягом трьох років цієї проблеми не стане. Сьогодні ми розробляємо й програму про лісовий податок. Хочемо запропонувати Кабміну залишати на місці гроші від лісової галузі саме для рішення соціально-економічних питань наших сіл. Ці пропозиції за кілька днів направимо до Закарпатської ОДА, а звідти, сподіваємося, до Кабміну. Остаточне рішення вже за урядом».

Поки до Лопухова краще взагалі не їхати. Хіба за дорожніми враженнями…