Ці метеорити – з горіхів і шоколаду. Автор – наш улюблений кондитер Валентин Штефаньо. Сьогодні, у Всесвітній день шоколаду, він за допомоги дітей презентував нові ідеальні цукерки.
Оскільки шоколадна історія твориться зараз і саме в Закарпатті, присвячені смаколики трьом історичним, ба навіть небесним подіям – падінням метеоритів.
Не тільки зробили цукерку, а й відкрили міні-скульптурку авторства Михайла Колодка на честь Княгининського метеориту – маленький гуцул з великим каменем поруч у червні встановлений на площі Петефі поблизу найкращої кондитерської міста.
Метеорит у селі Княгиня – найвідоміший у Європі. Він упав на Березнянщині 9 червня 1866 року; 286 кг метеориту було знайдено в урочищі «Чорні млаки»; головна маса зберігається у Віденському музеї природничої історії). Як солодощі це спершу була суміш різних горіхів у шоколаді, а зараз цукерка «Княгинінський метеорит» смакує фундуком із чорним шоколадом. От просто і не знати, що може бути смачніше…
Сьогодні, у Шоколадний день, метеоритна колекція поповнилася. Мигдаль і молочний шоколад є в основі цукерки на честь метеориту, що впав у селі Кваси на Рахівщині. Це сталося 13 жовтня 1852 року; метеорит, тобто, його найбільший знайдений уламок, важив близько 7 кілограмів.
Третій метеорит-цукерку зробили на честь «Карпатського боліду». Небесне тіло приземлилося в 2001 році біля села Тур’я Ремета. У запеченій польотом через атмосферу шкаралупі містився рідкий метал. А у цукерковому втіленні це – мигдаль з молочним шоколадом.
Цукерки-метеорити (двоє з яких – сьогоднішня новинка!) в цукрарні Валентина Штефаня в Ужгороді – не лише привітання зі святом, але і соціальна акція.
Солодкі метеорити робили сьогодні діти, що потребують турботи. Смачні майстер-класи для малечі – уже класика для Валентина, який регулярно влаштовує соціальні акції для тих діток, яким увага найпотрібніша. Діти вивчили технологію виготовлення цукерок із натуральних компонентів. До складу солодких кульок входять крихта з печива, трошки масла, мед, горіхи та, звісно, шоколад. Із великою радістю в красивих майстерні і залі кондитерської вони формували смачнющі «метеорити», спілкувалися і тішилися цьому. Ця робота – це багато радості для найменших, життя яких стає солодшим. А що, як не щастя, має нести кондитерське мистецтво?
Небесні тіла, що приземлилися на Закарпатті, об’єднує не тільки шоколадний статус. Усі вони, чи то радше їхні уламки, зберігаються нині не в наших краях, а в музеях та інститутах Європи. Утім, відсьогодні всі краяни та гості-туристи можуть скуштувати їх в Ужгороді. І, погодьтеся, це смачніше, ніж просто побачити…
З нагоди Всесвітнього дня улюблених ласощів ми, звісно, запитали у легендарного шоколатьє Валентина Штефаня, що для нього шоколад. Він відповів коротко і ємно: «Шоколад – мій цімбор». Вітаємо найослодшого у світі Валентина з професійним святом, бажаємо натхення та дякуємо, що робить Закарпаття і життя його дітей солодким!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.