Індія – це поблизу Іршави: Присілок Лисичова дістав екзотичну назву завдяки фільмам

Виявляється, часом для того, щоб побувати в екзотичних краях, не обов’язково перетинати кордон України. Свою екзотику можна знайти і в рідних місцях. Зокрема – на Іршавщині. Завітавши до села Лисичова, знаменитого старовинною водяною кузнею-гаморою та однойменним щорічним ковальським фестивалем, можна заразом (без жодних віз та авіаперельотів!) побувати в… Індії.

Хай як дивно, та саме таку назву має найвіддаленіша частина Лисичова. Назва присілка – це ще одна своєрідна родзинка й без того цікавого населеного пункту Іршавщини. І хоча ані пальм, ані слонів чи буддиських храмів тут немає, а зі справді індійських атрибутів можна побачити лише корів (з трохи нижчим статусом святенності, тому не таких нахабних), та все ж гості цієї родзинки не будуть розчаровані.

Кілька кілометрів від центру села в бік Індії вулички пролягають мальовничою широкою долиною, яка зусібіч оточена схилами високих пагорбів. Дорога переплітається з річкою, іноді перетинаючи її містками. Сільські вулиці тут розгалужуються, кривуляють, а згодом обриваються. Проте самі узвишшя рясно всіяні хатками, що видніються здаля. Краєвиди в цій частині Лисичова чарівні: невисокі гірки плавно перетікають у полонини, що вимальовуються чіткими контурами на обрії. Вершину найвищої – гори Кук – також можна спостерігати з села. В Індії збереглося старе приміщення колишньої сільської школи – нині воно порожнє, дітей менше, і ходять вони на навчання в центр Лисичова. Зате багато ма­газинчиків і генделиків. І навіть у фестивальні дні, коли весь люд прямує на ярмарок і до кузні, тут є відвідувачі. Та попри це зберігається атмосфера тиші і якогось медитативного спокою..

Історію походження екзотич­ної для Закарпаття назви присілка місцеві мешканці охоче роз­повідають усім приїжджим. «На ніч поселимо вас в Індії – подалі від шуму й музики. Там будете спати спокійно», – так сільський голова Лисичова Ярослав Пальок описував журналістам переваги географічного розміщення лисичівської Індії під час цьогорічного ковальського фестивалю «Гамора». І справді, відпочити від гучної дискотечної програми, звуків бубнів та ударів молотів об наковадла, здавалося, можна саме тут, у віддаленому, прекрасному, тихому закутку.

«Звідки така назва?» – допитуємося в місцевих. Одні кажуть: Індія, бо далеко. Інші більш конкретні у своїх розповідях, пояснюють: причиною стали колись такі популярні індійські фільми. Денис Добра, голова ГО «Боржавські ініціативи», підтверджує: «Ця частина села заселялася пізніше, тому жила там переважно молодь, новостворені сім’ї. Ну і, звичайно, однією з головних розваг у ті часи для неї були походи на перегляд найпопулярніших зразків індійського кінематографу. От якраз спільні масові (майже всім присілком) виходи й повернення з кіносеансів і дали назву цій частині Лисичова».

Пан Денис також розповідає зовсім нещодавню цікаву історію, пов’язану з назвою присілка. «Не так давно до нас звернулися мукачівські монахині-василіянки з проханням організувати сюди екскурсію. Виявляється, до них за якоюсь програмою завітали волонтерки із Індії. Сестри їм розповіли, що в нас в області теж є своя Індія. Гості страшенно зацікавилися й попросили показати їм це місце», – каже Денис Добра.

Корінна лисичівська «індійка» пані Ганна, господиня, у якої два роки поспіль доводилося залишатися на ніч, приймала всіх дуже тепло і щиро, як це вміють на Іршавщині. Жінка вже кілька років надає своє житло для ночівлі туристам і журналістам, що приїжджають відвідати ковальський фестиваль «Гамора». Тож до великої кількості гостей у своїй хаті звикла. Вранці частує всіх смачною «індійською» кавою, ділиться спогадами про головну туристичну цікавинку – старовинну кузню, розповідає про такі звичні радощі й турботи сільського життя.

Воно, це життя в Лисичівській Індії, виявляється, дуже схоже на життя в «звичайних» закарпатських селах. І водночас якесь особ­ливе. З ледь відчутним відтінком романтики, екзотики й емоційних переживань. Цілком імовірно, що так на атмосферу в цьому прекрасному куточку Іршавщини впливає назва. Недарма ж уважають: «як корабель назвеш, так він і попливе». Лисичівська Індія – доказ. А переконатися в цьому можна лише особисто побувавши в цій міні-країні мрій.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук