«Іконостаси Закарпаття» розкривають таємниці (ФОТО)

В Ужгородському кафедральному Хрестовоздвиженському греко-католицькому соборі презентували видання «Іконостаси Закарпаття» кандидата мистецтвознавства, доцента Закарпатського художнього інституту Михайла Приймича, яке побачило світ у видавництві «Карпати». 

Як розповів директор видавництва Віктор Браславець, ідея народилася ще два роки тому, і от нарешті її реалізували. Книга цінна, адже в Україні мало знають про сакральне мистецтво Закарпаття. Тим паче, що видання розкриває чимало таємниць.

Фактично третина матеріалу присвячена вже згаданому собору, де впродовж 2010 -2013 років завдяки європейському гранту вдалося відреставрувати святилище і відкрити унікальні розписи кінця XVIII ст. Саме відкриття й «народили» нову книгу, яка є доповненим виданням попередньої книги Михайла Приймича про іконостаси Закарпаття «Перед лицем твоїм…». Встановили й досі невідомі імена художників, які працювали над розписами собору та його іконостасом. Мова про розписи, зроблені художником Андрієм Тртіною, каже мистецтвознавець, які датуються 18 століттям. У святилищі собору він виконував роботу на замовлення тодішнього єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Андрія Бачинського. Фактично, це була остання робота Тртіни.

Щодо іконостасу собору, який є дуже цікавим, то, як свідчать архівні джерела, це робота руки Франциска Феха (в інших джерелах зустрічаємо й Тек, Фек). Збереглася навіть переписка майстра із єпископом, в якій, зокрема, йдеться про те, що матеріали повинні бути якнайкращі, адже кошти із єпископського фонду. Іконостас двоярусний (17 ст.), а от щодо декору, то він орієнтований на міське мистецтво, констатує пан Приймич. Це стиль імператриці Марії- Терезії – рококо, але австрійське. Щодо живопису, то це поєднання принципів візантійського іконопису із золотим тлом і барокового ілюзорного живопису. У виданні вперше надруковані фото святилища, каплиці та консисторіальної зали.

До слова, 15 жовтня виповнюється 235 років з часу освячення собору, – розповів владика Мілан. Це так званий День Марії -Терезії. Бо саме на знак вдячності (Марія –Терезія вважалася покровителькою єпархії) Андрій Бачинський освятив собор у цей день. Чекали на подію й високу гостю, але імператриця тоді вже важко хворіла.