Лише в 4-му турі чемпіонату України з футболу в «Прем’єр-лізі» ужгородська «Говерла» зуміла зіграти на ужгородському «Авангарді». Як відомо, команда вже мала можливість грати в Ужгороді, однак перший домашній матч була змушена зіграти у Львові, оскільки київські футбольні чиновники не дозволили «Авангарду» приймати матчі української футбольної «вишки» через невідповідність вимогам.
До матчу з Луганською «Зорею», на щастя, керівництво команди зуміло привести стадіон до ладу, і 2 серпня «Говерла», нарешті, зуміла дебютувати перед рідною публікою. З цього приводу до аудиторії вирішив звернутися почесний президент клубу Іван Шуфрич. Він кілька хвилин розказував про щось. На жаль, колонки не дозволили почути, про що саме. Та будемо вважати, що про щось гарне й оптимістичне, з вірою в те, що цьогоріч команда зуміє втриматися в еліті українського клубного футболу. Зрештою, публіка зустріла закінчення промови вдячними оплесками.
Матч розпочався з тиску луганчан, однак перший більш-менш небезпечний момент створили Ужгороді. Вони пробили кутовий і хтось з наших зумів нанести перший удар в рамку воріт.
По-справжньому небезпечний момент створив «говерлянин» Одонкор на 6-й хвилині. Він майже вийшов сам-на-сам. На жаль, відпустив від себе м’яч занадто далеко й не зумів його наздогнати.
Надалі пішла, як кажуть позиційна гра. Повністю без моментів. Команди в основному грали в центрі поля і гострих моментів ні одні, ні інші не створювали.
На 30-й хвилині більш-менш небезпечний момент створили ужгородці. Та й то умовно, просто Одонкор зумів наздогнати м’яч майже біля кутового і навісити його в штрафний. Втім без особливої загрози для голкіпера луганчан.
Зате гості на 32-й ледь не забили завдяки рикошету ужгородця. З трибуни навіть здалося, що гол таки зайшов. На щастя, насправді, він пролетів лише біля штанги – кутовий.
А на 33-й хвилині зникло світло на одній з чотирьох освітлювальних вишок. Ось тобі й хвалене освітлення, яким так пишалося керівництво клубу…
На 38-й хвилині першого тайму Олександр Севідов провів першу заміну в складі «Говерли» — Бояна Малішевича замінив Микола Гібалюк. Відразу ж після цього ужгородці провели атаку, що з натяжкою тягне на небезпечну. Це хтось з місцевих прорвався по флангу й навісив у воротарський майданчик – втім, безрезультатно.
Кінцівка матчу пройшла за переваги «Зорі». Хоча особливої небезпеки її атаки теж не несли. В цілому, перший тайм поєдинку «Говерла»-«Зоря» варто визнати, як страшенно нудний. Можливо, навіть, як найнудніший тайм «Говерли» в цьому сезоні. Прикро, що він співпав з першим домашнім поєдинком команди. З флагманами українського футболу «Шахтарем» та «Динамо» ужгородці виглядали значно цікавіше.
Та вболівальники і навіть освітлювальна вежа, яка в перерві загорілася знову, вірили в зміни у другій 45-хвилинці.
«Говерла» ледь не виправдала сподівань і провела непогану атаку на перших же секундах матчу – безрезультатно. Зате гості на 47-й хвилині провели найгострішу атаку в грі, пробивши в штангу воріт Надя. Добивання – повз ворота. На 47-й хвилині знову «Говерла» була близька до взяття воріт. Здавалося, що нашого гравця збили в карному майданчику, але суддя вирішив інакше.
На 49-й хвилині – знову атака господарів, яка завершилася кутовим, через кілька секунд ще одна. За ці 5 хвилин сталося більше небезпечних моментів, аніж у всьому першому таймі. Що відразу відбилося на вболівальниках, які почали запекло підтримувати «Говерлу».
У наступні 15 хвилин поєдинок продовжував бути активним і проходив за переваги «Говерли». Однак періодично й «Зоря» створювала небезпеку, щоправда, на повне переконання не лише уболівальників, але й тренерського штабу господарів, за допомоги судді, який майже впродовж усього цього відрізку гри удостоювався традиційного, але від того не менш образливого прізвиська, пов’язаного з нетрадиційною орієнтацією.
На 72-й хвилині «Говерла» втратила один з кращих моментів відкрити рахунок у грі. Удар головою одного з ужгородців після навісу зі штрафного пройшов над верхнім кутом воріт «Зорі.
В цілому склалося враження, що луганчани вже погодилися на нічию. Вони практично не атакували і зосередилися на своєму захисті…
Проте, на 84-й хвилині арбітр призначив пенальті… Заслуженим воно було чи ні, сказати без відеоповторів важко. З трибуни таким не виглядало. З такою думкою погодився весь стадіон, який відновив образливу для судді кричалку. Тим не менше, судді не змінюють думку після образ, а гравець «Зорі» не залишив шансів нашому голкіперу – 0:1.
В господарів лишилося для уникнення поразки 12 хвилин (6 хвилин основного та 6 – доданого). Найкращий момент ужгородці створили насамкінець поєдинку, коли суддя призначив штрафний у ворота «Зорі» на межі з карним майданчиком. На жаль, удар вцілив у перекладину і відбився в землю, не потрапивши до воріт.
Все. «Говерла» програла вчетверте поспіль і попри непоганий рівень гри продовжує перебувати серед аутсайдерів чемпіонату, підтверджуючи свій імідж команди, яка нездатна гідно виступати у вищому дивізіоні чемпіонату України…
На післяматчевій прес-конференції тренер «Зорі» заявив, що перемога команди була цілком заслуженою, оскільки луганчани домінували майже всю гру.
Юрій Вернидуб: Поле сподобалося. Ми взнали лише в середу, куди будемо їхати (натяк на те, що доля ужгородського стадіону вирішувалася в авральному режимі, відповідно луганчани не знали, доведеться їм їхати до Львова чи Ужгорода. – Авт.). Це зіграло немалу роль. Та на щастя, поле шикарне. Ми зробили все для того, щоб тут грали команди ПЛ.
Щодо гри, то я радий, що взяли три очки. Ми їхали лише за перемогою. В цій грі ми показали, що фізично готові. В першому таймі, я вважаю, повністю переграли суперника. В другому таймі теж добре почали. Пенальті був по грі. Не розумію обурень. Щастя й Бог були на нашому боці. Щиро бажаю «Говерлі» не опускати рук, брати очки вдома і в гостях. Команда продемонструвала гідний рівень гри».
Олександр Севідов, тренер «Говерли», природно, вважав підсумок матчу незаслуженим і першим ділом звинуватив суддів в необ’єктивності.
«Насамперед шкода, що не зуміли порадувати своїх уболівальників. Ми чекали на теплу зустріч вдома і не обманулися. Ми не граємо у видовищний футбол – не виходить. Нам треба чіплятися за кожне очко, щоб лишитися в ПЛ. Ми цього не приховуємо. Поки що потрібне кожне очко.
Що ж до нинішнього матчу, то це безпредел. Що б не говорив мій колега з «Зорі». На футбольному полі є 22 футболісти й три арбітр, і всі вони є діючими особами вистави, на яку ходять тисячі людей. Я сказав інспектору матчу: якщо люди, які негарно називали суддю, неправі, – прийдіть і дискваліфікуйте їх. Ще раз повторюся – шкода, що не зуміли вас порадувати.
«Зоря» – хороша команда. Яким чином вона досягнула нинішнього результати – інше діло.
Я не можу вам обіцяти, що ми наберемо очки в найближчих турах, але обіцяю, що ми будемо битися. Западенські команди завжди були з характером і я вам обіцяю, що ми завжди будемо битися. А якщо мене звільнять – ну що ж, це тренерська доля. Я можу вам сказати одне: ми б’ємося за вас і будемо битися до останнього».
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.