Дешево і сердито – два роки поспіль. Огляд ужгородських їдалень (+ ФОТО)

Минуло більше двох років з того часу, як автор, часом ризикуючи наразитися на гастрит, а часом – отримуючи справжнє гастрономічне задоволення, зробив огляд цін, асортименту та якості декількох їдалень в обласному центрі. Першу частину можете побачити за цим лінком, а ось за цим – продовження.

За два роки чимало води в Ужі потекло. І стало цікаво – а як змінилися заклади масового громадського харчування?  Змін чимало, і не всі вони тішать. Про це й піде мова.

Старі знайомі

Ідальня ФМК

Цей культовий заклад залишається серед рекомендованих. Час тут ніби застиг: на перший погляд, особливо з інтер’єру,  можна подумати, що потрапив в стандарну робочу їдальню 80-х.  Мало що змінилося не лише за два роки, але й за добрих двадцять-тридцять.

Тим не менш – саме цю “столовку” я все ще вважаю безперечним лідером за співвідношенням ціна/якість. Асортимент страв тут традиційно величезний і різноманітний, а якість і смак не менш традиційно – на високому рівні. Тішить, що є чимало суто закарпатських наїдків, а під час посту віруючі також ніколи не залишаться голодними.

Щодо цін, то вони, звісно, за два роки піднялися значно, але тим не менш їдальня ФМК  залишається найбюджетнішою в Ужгороді.  Таця, що на фото, обійшлася мені днями під час тестування в 41 грн.

1

А дещо раніше, коли температура ще надихала на окрошку, обід з отаким картопляно-котлетним смайликом обійшовся в 34 грн.

2

Повірте, все справді смачно, а потім – жодної печії або будь-яких інших негативних наслідків, яких часом очікуєш, прямуючи до недорогих закладів.  І додам, що особисто для мене справжнім  хітом цього закладу стали домашні галушки з тушкованим м’ясом та всі без винятку страви з пасулі.

Два роки тому я пообідав тут за 20-25 грн.

Закарпатська їдальня

Ще один заклад, в якому час зупинився – на розі вулиць Собранецької і Гойди та будівлі Управління автомобільних доріг.

3

Все як і під час попереднього тестування в 2016 році: великий, майже порожній зал, не надто широкий асортимент, але  чимало закарпатський страв (бограч, боб-левеш, крученики тощо), тістечка. Ціни, як на їдальню, дещо високі.  До того ж страви підігрівають в микрохвильовці.

Ось цей обід (з улюбленою пібиваною пасулею) обійшовся у 78 гривень.

4

Два роки тому тут також було не надто дешево: 40-45 грн.

Більш-менш смачно, але без захоплення.

Кафе “Хімік”

Студентів і викладачів хімічного факультету, а також всіх бажаючих, чекають у дворі хімфаку в кафе “Хімік”. Я вже розповідав в минулому огляді, чому звертаю увагу на цей заклад – з поваги до колективу, який колись чудово працював в шкільній їдальні Лінгвістичної гімназії (першої школи) в нині закинутому приміщенні колишньої мікви на набережній Незалежності.

В будні в скверику перед хімфаком саме від цього закладу продають навиніс пиріжки, чебуреки і біляші – досить смачні.

Що зараз? Маленький зал в маленькому будиночку, чистенькі столики, мінімальний  асортимент.

5

Два роки тому я пообідав в “Хіміку” за 40 гривень. Зараз – за 61.

6

“Ромашка” (підвал обласної лікарні)

Місце, популярне серед персоналу та відвідувачів  обласної лікарні  ім. Новака. Вибір традиційно хороший, їжа смачна. Цікаво, що на гарніри і багато м’ясних страв ціна вказана за грами, а вашу порцію при подачі зважують і вже так підраховують. Можна попросити покласти менше чи більше. Проте, якщо ви цього не знаєте заздалегідь, не виключено, що ціна на касі стане неприємною несподіванкою.

Ось фото мого обіда-2018. Смачно. Але – 76 гривень. Проти 43 минулого разу.

7

Їдальня на Фединця (і на “Петефі”)

Знаходиться цей заклад на другому поверсі “РІО-плази” на вулиці (а як ви здогадалися?) Фединця, а його близнюк – в Будинку Побуту на площі (та ви просто думки читаєте!) Петефі.

Зразок сучасного підходу до громадського харчування. З плюсів – гарний вид в панорамне вікно. Комусь, правда може й не сподобатися – окрім старої вулиці центру за вікном – не менш панорамні вітрини фірми, що сприяє у отриманні загранпаспортів.

В меню багато позицій,  проте не всі страви з нього є по факту. Привітний персонал, все досить смачно, але знову ж – без відкриттів і гастрономічного екстазу.

З мінусів – розташування в центрі міста накладає відбиток і на ціну.

На фото нижче – обід за 72 гривні. Два роки тому – 47.

8

Ну, якщо ми заговорили про сучасний підхід до роботи їдальні, то нумо з’їздимо на Проспект Свободи в їдальню…

“Палітра Смаків”

Два роки тому вона лише відкрилася і відразу ж справила чудове враження. Я пообідав тут за 40 з половиною гривень, але поливка з пельменями так сподобалася, що вирішив замовити її і цього разу. Додав простенький салатик і традиційне картопляне пюре з відбивною.

Що змінилося за цей час? Та окрім ціни – майже нічого. І це добре. Бульйон і зараз може отримати п’ять зірок на будь-якому всесвітньому конкурсі  бульйонів. Так само вам після розрахунку видають першу страву і великий номерок – ви сідаєте, їсте, а друге вам приносять просто в зал згідно з номером. Бо головна фішка закладу – свіжість страв, відбивну смажать після замовлення і приносять ще зовсім гарячою. Тому й фото два – бо дочекатися другої страви не скуштувавши першої, сил, перебачте, не було.

9
10

Ну а ціна… Не дивуємося. Що ж ви хотіли за такий рівень.  76 гривень. Воно того варте.  Все одно це краще, ніж більшість перерахованих вище закладів. Та й вибір тішить:

11

Хто уважно читав мої попередні огляди, напевно чекав наступної позиції. Так-так, я таки зазирнув у

“Пельменну на Зеленому базарі”

Ще одне місце закляклого часу. Все абсолютно таке, як десятки років – від кольору клейонок, запаху з кухні, солонок типу “залізь пальцями” до цінника та золотої рибки в акваріумі позаду продавчині. Навіть велика миска, з якої вам зважать порцію, здається,  свої перші  тріщинки в емалі отримала в часи, коли нинішні професори УжНУ ходили до школи.

Пельмені тут відрізняються від тих, що пропонують в престижних пельменних. Але вони – смачні! І чебуреки також. Заради цього і терпиш час від часу спартанську обстановку і не надто звичних клієнтів сусідів.

Ціни, звісно, піднялися й тут.

13

І страви очікувано – ті самі… І на вигляд, і на смак і на запах.

Десь тут поруч точно є машина часу…  От лише два роки тому пельмені коштували 16 грн, а чебурек – 11 грн.

14

В наступному огляді буде цікавіше – я розповім про зовсім нові їдальні, про ті, які не відвідував раніше, а найголовніше – про те, що комплексні обіди в закладах більш високого рівня стали чудовою альтернативою звичним “столовкам”…

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук