БТІ розвалюють?

Мукачівка Марина вже рік займається питанням спадщини – від одних дверей до інших: витяги з БТІ, нотаріальні документи, довідки зі ЖРЕПу, кількагодинні черги біля кабінетів та 6 тисяч гривень – така ціна батьківської хати для спадкоємців. «Знайомі радили все оформити ще в цьому році, – розповідає жінка, – кажуть, буде нова структура, про яку мало хто що знає».

А не знає більшість,  тому в нотаріальних конторах справжній бум. Люди квапляться оформити спадщину, купівлю чи продаж майна, остерігаючись невідомості вже з січня. «З початком 2012 року відбудеться «поділ» повноважень між БТІ, місцевою владою та Мін’юстом, тож певний час буде тривати процедурна плутанина, що може затягнути процес оформлення майна, – попереджає нотаріус Мукачівського міського нотаріального округу Наталія Ковач. – Міськрайонні управління Держкомзему на місцях  та БТІ зупиняють реєстрацію прав власності на землю та нерухоме майно з середини грудня, а яким чином та коли відновиться процес оформлення, поки незрозуміло». «Зараз для людей, які купують квартиру за договором купівлі-продажу, діє подвійна реєстрація: спочатку реєструється угода нотаріусом, потім клієнти йдуть у БТІ та оформляють право власності на нерухомість. А з 1 січня, ймовірно, буде тільки одна реєстрація – в органі державної реєстрації прав, – пояснює юрист. – А значить терміни оформлення документів повинні скоротитися до двох тижнів».

Одні бачать плюси, інші бояться мінусів

– Після Нового року за БТІ може залишитися тільки функція виготовлення технічної документації, – каже директор Мукачівського міського бюро технічної інвентаризації Едуард Дебель, – а реєстрація права власності і всі інші правові документи та витяги видаватимуть у Державній реєстраційній службі. БТІ ж проводитиме лише первинну технічну інвентаризацію, тобто лише в новобудовах при їх здачі в експлуатацію. А от якщо житло потім продаватимуть, даруватимуть, переплановуватимуть, то в БТІ звертатися не потрібно. Щодо оцінки майна поки невідомо, оскільки наразі ми користуємося лише інструкцією. 15 грудня у Верховній Раді має пройти третє читання Закону «Про облік та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації», який і має вирішити питання. Людині ж доведеться обійти три інстанції, простояти три черги, щоб підготувати або зареєструвати документи на право власності. І якщо в нас реєстрували права тільки на нерухоме майно, то у філіях Держреєстру товктимуться громадяни, щоб зареєструвати всі види власності.

– Що ж до реєстраційних служб на місцях, то в Україні зараз працюють до 400 БТІ, відповідно стільки ж має бути і філій. Починаючи з січня ми будемо відключені від системи реєстрації, проте я сумніваюся, – каже Едуард Іванович, – що новостворена служба повноцінно запрацює вже за місяць, адже лише 15 листопада призначили обласного керівника, а на місцях наразі набирають штат. Хоча в самому Законі «Про порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачене навчання кадрів при Мін’юсті тривалістю у півроку.

Новопризначений очільник  реєстраційної служби Головного управління юстиції в Закарпатській області Наталія Юркуц спростовує всі закиди. Вона впевнена: служба запрацює у належні строки. Договори оренди для реєстраційних служб районних та міськрайонних управлінь юстиції області укладені, закуплена оргтехніка, майбутні реєстратори проходять навчання. Керівник служби запевняє: створення єдиної системи реєстраторів тільки покращить обслуговування, зміниться лише адреса, за якою реєструватимуть права. Серед плюсів – уніфікований тариф: на відміну від комунальних БТІ, де вартість послуг у кожному окремому населеному пункті різнилася, у будь-якій реєстраційній службі діятиме єдина прозора система оплати, і це аж ніяк не загрожує збільшенням витрат на реєстраційні послуги. Спростовує Наталія Іванівна і міфи про черги: «Ми зробимо роботу реєстраційних служб районних та міськрайонних управлінь юстиції максимально ефективною і зручною для громадян. До прикладу, у відділах державної реєстрації актів цивільного стану, які входять до системи реєстраційної служби, запроваджено шестиденний графік роботи та прийом громадян в один із робочих днів до 20-ої години, що надає можливість звертатись бажаючим у позаробочий час та у вихідний день (суботу). Можливо, у відділах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно буде застосована аналогічна практика. Щоправда, тарифи на послуги наразі на стадії розробки, а графіки роботи будуть введені в дію одночасно з початком функціонування реєстраційних служб відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 01.01.2012 року».  

Варто відзначити, що за новими правилами документи можна буде подавати за принципом єдиного вікна, а чиновникові або техніку не треба буде виїжджати на огляд, наприклад, квартири. Разом із цим, незважаючи на умовні спрощення, одночасно законом розширено перелік прав, які підлягають реєстрації. Тепер громадянам доведеться реєструвати право господарського відання, оперативного управління, оренди земельної ділянки, користування будівлею або її окремими частинами, а також реєструвати іпотеку, довірче на управління майном і податкову заставу, предметом якої є нерухоме майно.

Перетягування ковдри. Чи на користь і кому?

За словами експерта ринку нерухомості Сергія Альохіна,  багато хто лише зараз починає розуміти, що сталося. «БТІ тримається на чотирьох важливих стовпах: реєстратори, технічні оцінювачі, архів та кадри. З них найприбутковіші – перші два. А оскільки це одна зі структур, яка підпорядковується міській владі, то централізовано контролювати фінансові потоки і роботу неможливо. Тож Міністерство юстиції вже перетягнуло на себе чималий шмат – зокрема функцію реєстраторів, тобто за кожну квартиру, що купується чи продається, Мін’юст бере з нас гроші за бланки при реєстрації, а це майже 74 гривні, при цьому додатково ми ще й оплачуємо послуги реєстратора», – розповідає власник мукачівської ріелторської компанії. «Створення окремої Державної реєстраційної служби – це лише початок, – запевняє експерт. – Наступний крок – право на оцінку нерухомості. Швидше за все, виконувати ці функції повністю зобов’яжуть приватних оцінювачів, яких сертифікує Фонд держмайна. БТІ залишать з архівом, який вміщує шістдесятилітню історію будівель, без чого важко працювати. У Прибалтиці цей сценарій уже реалізували: архів перевели в електронну форму в окремий реєстр, натомість у Росії це питання досі не вирішено».

Сергій Альохін передбачає, що на ринку залишаться великі ріелторські фірми, які і надаватимуть нотаріальні послуги, і робитимуть оцінку. Професійні кадри прийдуть із тих таки БТІ. Що ж до ціни питання, то ризик підвищення вартості існує, та серед плюсів – клієнт зможе обирати фірму, яка вже комплексно займатиметься його справою. Теоретично це – краще, та як буде на практиці, побачимо.