Переполох з ліками

Ще у липні минулого року парламент проголосував за те, аби всі ліки, які ввозять до України з-за кордону, проходили ліцензування міжнародного стандарту GMP. Однак лише минулого тижня чиновники «прокинулися», що досі так і не розробили всього механізму ліцензування, тож цілком може статися, що з 1 березня полиці аптек суттєво спорожніють.

Спеціалісти системи охорони здоров’я досі не розуміють, чому практичні кроки до втілення закону про імпорт медичних препаратів відповідальні за це особи затягли на добрих півроку. Така недбалість призвела до того, що весь механізм ліцензування до­ведеться поспіхом розробляти менш ніж за місяць, адже донедавна не було навіть відомо, яка структура відповідатиме за видачу дозвільних документів.

Врешті, після скандалу відреагував на бездіяльність своїх підлеглих прем’єр Микола Азаров. На засіданні Кабміну 11 лютого нарешті вирішили, що імпорт медикаментів буде ліцензувати Державна служба України з лікарських  засобів. За офіційною інформацією, через брак часу на підготовку механізму ліцензування впроваджуватимуть поетапно аж до кінця 2013 року, а на першому етапі процедуру для імпортерів максимально спростять. У цих досить розмитих повідомленнях знову ж таки не проглядаються жодні конкретні кроки стосовно механізму ліцензування, тож не виключено, що, поки його розроблятимуть, аптеки реалізовуватимуть вже залишки фармацевтичної продукції зі складів.

Як це вплине на здоров’я закарпатців, «Замок» спробував дізнатися в Державній службі з контролю за якістю лікарських засобів Закарпатської області. Начальник структури Петро Яцук пояснив: ліцензуванням займатиметься тільки центральний орган служби, тож на місцях нині подробиць не знають. «Мені невідомо, як працюватиме механізм видачі дозволів та коли він почне працювати», – каже Петро Іванович. – Однак упевнений, що введення цього закону не вдарить по ринку фармакології, а, навіть навпаки, – впорядкує його. Річ у тім, що серед ліків іноземного виробництва час від часу попадаються неякісні. Тому Україна і вводить ліцензування міжнародного стандарту GMP, аби бути спокійними за те, що до нас везуть препарати належного ґатунку. Вітчизняні заводи всі мають таку ліцензію. Повинні її оформити й імпортери».

За словами Петра Яцука, в Україні зареєстровано близько 14 тисяч лікарських препаратів, однак, яка частка з них припадає на вітчизняного виробника, сказати не може. «Навіть якщо Департамент ліцензування Державної служби з лікарських засобів не встигне до 1 березня розробити всього механізму, проблеми не буде. Запасів ліків у гуртівнях має вистачити на деякий час, до того ж вітчизняний фармакологічний ринок може запропонувати аналоги майже будь-яких препаратів іноземного виробництва».

 Між тим, в аптеках ситуацію не вважають такою райдужною. До прикладу, працівниці одного з фармацевтичних магазинів Чопа зауважили: 30 % імпортних ліків, які в них продаються, не мають вітчизняних відповідників, до того ж ліки іноземного виробництва продаються набагато краще, адже вважаються вищої якості.

«Проблема буде. Люди справді купують більше імпортних ліків, тому в нашій аптеці їх у процентному співвідношенні набагато більше, ніж українських. На складах запасів іноземних за­собів вистачить на місяць-два. Що будемо робити далі, боюся навіть уявити», – розповіла аптекарка.

Питання, яке теж турбує багатьох, стосується ціни ліків. Фармацевти цілком логічно бояться, що вартість ліцензії спричинить здорожчання медичного препарату. Однак цього тижня голова Держлікслужби Олексій Соловйов пообіцяв покинути свою посаду, якщо процедура видачі дозволів на імпортні лікарські засоби призведе до зростання їхньої ціни.