Упасти в леквар у Гечі (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Колоритне село на Берегівщині, відоме своїм зимовим м’ясним фестивалем різників-гентешів, улітку запрошує на леквар.

На честь екстра-густого сливового повидла – легендарного леквару – фестиваль у селі влаштували вже вдев’яте. Цьогоріч участь узяли 6 команд, приїхали і сусіди-угорці. Мити і перебирати сливи та варити леквар почали мало не зі світанку. Адже сливове повидло варять у казанах на вогні щонайменше 12 годин з часу останньої закладки слив. Це роблять постійно поміщуючи, щоби не пригоріло. Для цього одна з команд – представники Гечі – обладнали електричний двигун, який обертав «мішалку». Утім, за традицією, все у виробництві леквару зазвичай відбувається вручну. Здавна це улюблений процес у закарпатських селах: люди збираються на подвір’ї, готують сливи, колють дрова, змінюють один одного за чергуванням біля казана, спілкуються і пригощаються.

Звісно, і тут свято не відбулося без іншого відомого сливового продукту – «сільво-палінко», сливовиці. Також частувалися і частували гостей тістечками з лекваром та великим асортиментом інших варень та повидел. Оскільки леквар – то складник для десертів, у рамках фестивалю готували й інші традиційні для закарпатських угорців страви, як от бограч-гуляш, боб-левеш, голубці, тощо. З додаванням же самого леквару, який вариться без цукру, бажано у мідному котлі, та зберігається не менше трьох років, найбільше радять робити гомбовці та слоєні тістечка.

Геча вважається закарпатською столицею леквару, місцеві господарі роблять запаси і по 100 кілограмів на сезон та охоче продають туристам, гечанський леквар коштує близько ста гривень за кіло.