Королівське містечко-2 (ФОТО)

В попередній публікації вже згадували Королево та його цікавинки, зараз хочеться розповісти ще про одну його туристичну родзинку, зокрема руїни замку «Ньолаб».

Ужгородський, Мукачівський (Паланок) та Чинадіївський (Сент-Міклош) – це збережені і облюбовані вже туристами замки Закарпаття, які щороку ваблять до себе тисячі гостей.

Проте є і недооцінені, як-от руїни Хустського, Середнянського, Невицького та замку «Канків». Сюди можемо віднести ще й «Ньолаб», який знаходиться в селищі Королево, що на Виноградівщині.

За легендою, названий замок найімовірніше в честь свого першого володаря, якого звали Ньолаб. Зараз від колись величної твердині залишились одні руїни, тому в архітектурному плані нічого особливого він не показує, звичайна оборонна споруда, яка слугувала для контролю кордонів угорського королівства та так званого «соляного шляху», по якому переправляли сіль з Солотвинських солерудників до ринків Європи. Проте в історичному та археологічному плані, це справжня скарбниця, повна таємниць та цікавих історій.

Датують його ще ХІІІ ст., а саме 1279 роком, коли угорський король Іштван V надав деякі привілеї тутешнім мешканцям, переважно саксам. Але найімовірніше, тоді тут був лише мисливський будиночок, куди приїжджала знать на полювання. Згодом виросла і кам’яна споруда, що вже стала ласим шматком для багатьох. Володарі замку мінялись дуже часто, аж поки 12 березня 1405 року, він не був подарований родині Перені, які вже на кілька століть перетворились на володарів цих місць. У цей період замок і почав процвітати, а вся навколишня територія перетворилась на прибуткову сільськогосподарську, зокрема виноградну провінцію.

Був він і своєрідним культурним центром, адже саме тут Бенедик Ком’яті, мислитель та священник-просвітитель, вперше здійснив переклад Біблії з латини на угорську, який згодом був виданий та вважається першою друкованою книгою угорською мовою. А до того ще в 1401 році, було переписане Тетраєвангеліє (4 Євангелія) на церковнослов’янську мову, яке зараз входить  в двадцятку українських старовинних рукописів, які мають конкретну дату створення та становить пам’ятку давнього писемства.

Як і решта замків, «Ньолаб» пройшов етапи розквіту та етапи занепаду. Пережив повстання селян 1515 року, а в 1672 році остаточне руйнування силами австрійських військ. Проте і зараз, навіть в такому стані, він є джерелом знань та численних досліджень. Щороку археологи з України та з закордону проводять тут наукові розкопки, знаходячи кахлі, монети, кераміку та багато іншого…і хто знає, які ще таємниці приховує в собі колись величний замок «Ньолаб».