З давніх часів веде своє літочислення Королево – закарпатське селище, що має багатовікову історію. По-різному називали його: Фелсас, Кірайгазо, Кралово-над-Тісой, Королево…селище залізничників.
Кіральгаза з угорської «дім короля», бо тут і справді знаходився мисливський будинок, куди на полювання приїжджали угорські королі. Першою письмовою згадкою про Королево можна вважати 1272 рік, коли надавалось право на полювання в цих місцях німецьким колоністам. І це не дивно адже багата флора та фауна, густі змішані ліси, річка Тиса – щедра на рибу та родючі ґрунти робили цю місцевість ласим шматком.
Але ще далеко до 1272 року тут жила первісна людина і саме на околиці селища знаходилась найдавніша в Центральній та Східній Європі стоянка первісних людей, якій більше 1 млн. років. Проте зараз місцевий щебеневий кар’єр майже зруйнував її.
Відоме Королево і замком Ньолаб, від якого тепер лишились самі руїни. А колись він вважався економічним та культурним центром у всьому регіоні та стояв на сторожі кордонів. Саме звідси контролювався сплав солі по річці, тож прибуток і процвітання йому були забезпечені. Крім того, саме в його стінах Станіслав Граматик здійснив перепис чотирьох Євангелій на церковнослов’янську і створив знану пам’ятку українського письменства – Королевське тетраєвангеліє, датоване 1401 роком.
Відзначилось воно і в порівняно недавній період, бо в ХІХ-ХХ ст. саме тут сформувався потужний залізничний вузол та ремонтне депо, що сприяло створенню в цій місцині цілих залізничних династій.
Бурхлива історія, боротьба за владу, розквіт та занепад – все це притаманне Королеву. Мінялись століття та мінялось саме поселення, тож може саме час йому нагадати про себе і повернути славу, а, може, й стати туристичною «меккою», яку варто відвідати, бо там є що побачити.
Далі буде…
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.