Застосування податкової соціальної пільги до середнього заробітку мобілізованого працівника

Податковий кодекс надає право працівнику, який отримує заробітну плату від одного роботодавця, скористатись правом на зменшення суми загального місячного оподаткованого доходу, на суму податкової соціальної пільги.

Разом з тим, податкова соціальна пільга не може бути застосована до заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового чи майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» визначено, що військова служба за призовом під час мобілізації на особливий період є одним із видів військової служби.

Статтею 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Таким чином, у разі якщо найманий працівник, призваний на військову службу за призовом під час мобілізації на особливій період отримує заробітну плату (середній заробіток) та одночасно грошове чи майнове (речове) забезпечення військовослужбовця, що виплачуються з бюджету, роботодавець під час нарахування заробітної плати такому працівнику не має право на застосування податкової соціальної пільги.

Порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу та обмеження щодо її застосування передбачено ст.169 Податкового кодексу України.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук