Закарпаття через рік після виборів

31 жовтня минув рівно рік після місцевих виборів. «Закарпатська Правда» у своєму прес-центрі з цієї нагоди вирішила зібрати крайових політологів, соціологів, громадських діячів, аби проаналізувати пройдений період, зробити певні, нехай і проміжні, висновки та спрогнозувати хід подій надалі.

Своїми думками з журналістами ділилися Віктор Пащенко, Сергій Федака, Олександр Пелін та Володимир Феськов. Політолог Віктор Пащенко не бачить у краї кардинальних змін порівняно з 2004-м роком: «Місцеві вибори не політизували Закарпаття, і це плюс. Місцева влада функціонує краще, ніж Верховна Рада, на місцях працюють набагато продуктивніше і ефективніше, зокрема й на рівні економіки. У загальному через рік після виборів я бачу більше плюсів, ніж мінусів».

Історик і політолог Сергій Федака тим часом акцентував на «розділенні» ОДА й облради: «Раніше облрада перебувала в тіні ОДА, а зараз представницькою гілкою влади опікується ЄЦ, виконавчою – Партія регіонів, тому виникла певна змагальність. Утім Закарпаття є прикладом для України у тому сенсі, що політичні сили намагаються не конфліктувати, тут є певна політична стабільність, яка йде на користь і бізнесу, і іншим сферам життя».

На думку ж політолога Олександра Пеліна, зміни полягають у тому, що до влади прийшли господарники, а їхні попередники більше спиралися на піар. Багато уваги приділяється саме господарським питанням. Обласна влада діє за власною програмою. Правда, можна б спиратися і на раніше розроблені концепції сталого розвитку та стратегічні програми, а також на проекти УжНУ ( в останньому щороку пишеться по 50 проектів стратегічного розвитку, якими, однак, ніхто не цікавиться)».

Найбільш критично настроєним був громадський діяч Володимир Феськов, котрий зазначив: «Я не бачу позитивних змін і не вважаю, що до влади прийшли господарники. Пам’ятаю минулу  каденцію Погорелова, і особливих висновків з неї він не зробив, ужгородське міське господарство залишилося проблемним. Ця влада дійсно працює за своїми правилами, але з грубими порушеннями закону». Нагадав В. Феськов і про фальсифікації через підкуп виборців на Закарпатті, хоча й зауважив, що прямо говорити про них не можна, бо судом нічого не доведено. Серед нинішніх порушень він наводить такий приклад: «У травні я подав позов до суду на голову облради за те, що він скликає сесію, не оприлюднивши проекти за 20 днів до того. Після цього з’явився рядок на сайті облради з проектами рішень, але ця норма із закону про доступ до публічної інформації  все одно порушується. Сесії міської ради теж грішать у цьому сенсі. Ми все ще не знаємо, як голосують наші депутати і не впливаємо на їхню роботу. Хоча є й позитивні моменти – в обласній раді в керівні органи потрапили представники всіх фракцій, запроваджено депутатські звіти».

Громадський діяч Микола Жолтані позитив бачить у тому, що місцева влада не створює для бізнесу стресів, хоча підприємцям краще не стало, бо купівельна спроможність громадян падає. «Але нам треба розвивати прозорість влади, це потрібно не тільки для журналістів, а й для  підприємців, яким цікаво, як і за що голосують депутати».

Аналізуючи, чому ж навчили останні вибори громадськість, фахівці розійшлися в думках. В. Пащенко вважає, що з кожним разом вибір стає все більш адекватним, усвідомленим, а фальсифікації, про які йшлося за круглим столом, не доведені. «Місцева влада не повинна займатися опаленням, створювати ОСББ, вона має створювати умови для цього. У мене питання: де факти про те, що нинішня влада заважає комусь працювати? У цьому сенсі хороша влада, як хороший лікар – якщо її не видно і вона не заважає, то це хороша влада», – каже політолог.

Натомість Сергій Федака визнає: багато людей дійсно продали свої голоси, і, може, навіть не стільки через матеріальну скруту, як із цинічних міркувань, що насправді вибори нічого не змінюють, всі політичні сили й кандидати однакові. М. Жолтані ж, погоджуючись, що підкуп виборців таки був, вважає: люди продавали голоси в першу чергу через бідність.

Говорячи про майбутні парламентські вибори, експерти зійшлися на тому, що на одних ідеях далеко не поїдеш, тому буде зокрема й змагання грошей – утім, як і в усьому цивілізованому світі (бо в Білорусі, приміром, ні гроші, ні ідеї на виборах не допоможуть – нема власне можливості вибору) . Однак питання в тому, наскільки ці гроші чисті, чи не замішаний тут кримінал? Гості прес-клубу не виключають, що наступні вибори загрожують поверненням до адміністративних, силових засобів, згортанням певних демократичних рис, буде набагато більше напруження, ніж на попередніх. Протистояти цьому має якраз громадянське суспільство. Значну роль у виборах  гратимуть і сильні особистості.

«Чи є довіра до нас – покажуть парламентські вибори»

Через рік після місцевих виборів «Закарпатка» намагалася зібрати у своєму прес-центрі й представників усіх політичних сил, які потрапили в нині чинну обласну раду. Щоправда, відгукнулися на запрошення не всі, тож оцінювали роботу своїх політсил і відповідали на запитання журналістів тільки Іван Бушко від Партії регіонів, Володимир Чубірко  від «Єдиного центру», Андрій Сербайло  від «ВО «Батьківщина» та Богдан Кинів від «Фронту змін».

Говорячи про роботу представників своєї політичної сили на Закарпатті, Іван Бушко зауважив: «Щодо Партії Регіонів, то питання, чи виправдана довіра до нас, покажуть парламентські вибори. Більше тисячі депутатів представляють цю партію на Закарпатті.  Робляться різні кроки, є звіти депутатів, з якими можна ознайомитись і побачити це на власні очі.  Чи впоралися ми із поставленими завданнями – час покаже. Із реальних справ можна говорити про 20 об’єктів до 20-річчя Незалежності, котрі  всі введені в експлуатацію. Це дамби, дороги, школи, музеї, а ще – більше 40 спортивних майданчиків».

Володимир Чубірко теж вважає: «Оцінки нам поставлять виборці, які за нас голосували. Головний месидж  «Єдиного центру» – «від центру до місць»,  і ми керуємося тими планами, які собі поставили. Акцентуємо на дошкільній освіті, спільно з чеськими колегами були зведені дитячі садки. Різнопланова робота ведеться. Ми пройшли вибори, і сьогодні облрада працює як єдина команда. Представники всіх партій у раді майже одноголосно голосують за різні проекти рішень. Ми виїжджаємо на об’єкти, моніторимо будівництва, якщо воно затримується – з’ясовуємо причини. Тобто ми працюємо, а виборці нехай пізніше поставлять нам оцінки».

Андрій Сербайло відзначив, що «Батьківщина» має в області всього 94 депутатів у різних радах. Він радий, що за рік не було політичних розколів між депутатами. «В облраді нашу силу представляють 8 депутатів, каже він. – Не хотів би говорити, що ті чи інші об’єкти – це досягнення однієї політсили, адже за ці рішення голосують усі депутати облради. Ми всі працюємо на благо краю. Були озвучені наші депутатські запити на засіданнях сесій, і в цьому скликанні їх практично усі  підтримують. Особисто я як заступник голови облради як мінімум двічі на місяць проводжу прийом громадян. Чи все вдається? Далеко не все, бо є об’єктивні причини, зокрема нестача коштів. Але оцінку діяльності давати ще зарано, підсумки підводитимемо після виборів до ВР».

Богдан Кинів відразу позиціонував свою партію як опозиційну: «Чи виправдали ми довіру? «Фронт Змін» є опозиційною партією, маємо 60 депутатів в усіх рівнях рад, і переважно це молоді люди, які вперше виконують депутатську роботу, тож ми навчаємося. За цей рік направили близько 100 звернень: пропозиції до програм соціально-економічного  розвитку, пенсійної реформи, щодо заборгованостей за ЖКП. У нас є освітні проекти (для школярів розроблено і нашим коштом видано нові географічні карти), екологічні (у селі Рокосово Хустсього  району працюємо над вивезенням цистерн із невідомою небезпечною речовиною".