Закарпатський колекціонер автографів став рекордсменом

Незвичне хобі має 74-річний закарпатець Йосип Гаснюк. Понад 50 років він колекціонує автографи. Зібрав підписи усіх перших космонавтів світу. Може похвалитися й автографами президентів та прем’єрів різних держав. Усього в його колекції понад 4000 автографів. Тепер його досягнення і в Книзі рекордів України значиться.

 Колекціонер окупував цілу шафу вітальні. Полиці вщент заповнені альбомами. Там конверти й листівки з автографами. А починалося все в шістдесяті роки. Пан Гаснюк наважився написати першому космонавтові Юрію Гагарину. «Я йому написав, і він мені відповів. Через три місяці я отримав 7 автографів. А потім впродовж 7,5 років я йому писав» – ділиться спогадами Йосип Гаснюк.

Тоді й вирішив колекціонувати автографи космонавтів. Почав писати іншим – Титову, Поповичу, Терешковій, Биковському. Коли чоловік отримав підписи всіх. узявся за світових лідерів. Зараз у нього кілька тисяч листів із автографами. Удома все нагадує маленький музей. Йосип власноруч зробив стенд на стіні, де розмістив найцінніше зі своєї колекції –  «На цьому стенді портрет і лист Юрія Гагаріна, підписи Кофі Аннана, Тоні Блера, Єльцина… тут – лист королеви Англії Єлизавети ІІ».

Загальна каталожна вартість колекції понад 100 000 американських доларів. Нині тільки конверт із підписом Гагаріна коштує не менше тисячі. Йосип Зигмундович настільки захопився своїм хобі, що навіть до Книги рекордів України потрапив. До Дня космонавтики представник Книги рекордів вручив панові Йосипу диплом, що підтверджує встановлений ним рекорд у категорії «Колекції» – «Сьогодні дипломом Книги рекордів України ми нагородили Йосипа Зигмундовича Гаснюка. Скажу більше, цей рекорд претендує, щоб потрапити в Книгу рекордів Гіннеса. Зараз цим ми і будемо займатися» – каже Владислав Лакатош, який і вручав диплом колекціонеру-рекордсмену.

Пенсіонер уже навіть не рахує автографів. За 50 років назбирав понад сто альбомів. У них всі листи та конверти акуратно складені під плівку, щоб не пошкодилися, бо зібрати їх було нелегко. Пан Йосип згадує: «Я може голодний був, бо не вистачало на хліб. Але я купував конверт для того, щоб мати цю колекцію. Вона мені обійшлася у все моє життя».

На жаль, ані діти, ані внуки захопленням колекціонера не перейнялися. Зараз він шукає людину, яка б змогла продовжити справу всього його життя.