Закарпатські лісівники відзвітували за 2017 рік

17 січня в Ужгороді відбулася звітна прес-конференція керівництва Закарпатського ОЛМГ, на якій публічно підбили підсумки роботи за минулий рік. Відтак, громадськість дізналася, що у нас на Закарпатті нема нефеективних лісгоспів (усі прибуткові та бюджетоутворючі в своїх регіонах), а раз так – недоцільно говорити про концесію, тобто передачу державних лісів у приватні руки. Відтак, закарпатські лісівники й далі стоятимуть на тому, аби ліси залишалися у державній власності. Говорили також і про гучні скандали, якими розжилися лісівники минулого року – про вбиту рись, яка стала притчею во язицех, та сварку з журналістами під хребтом Свидовець. Відтак, цікавою була ремарка начальника управління Валерія Мурги щодо того, що лісівників, які перейступили межу закону чи моралі, звільнятимуть – своїх, якщо вони порушники, лісівники не покриватимуть.

«50% всього прибутку та сплачених податків до держбюджету з Карпатського регіону дають саме закарпатські держлісгоспи»

– На Закарпатті нема неефективних лісгоспів, усі прибуткові та бюджетоутворюючі в своїх регоінах, це стосується навіть підприємств, що були приєднані до лісгоспів від колишнього комплексу так званого агролісу. І такий результат маємо навіть при умові підйому заробтіної плати працівникам лісового господарства, – сказав Валеріг Мурга, начальник  ЗОУЛМГ на звітній прес-конференції Закарпатського управління ЛМГ по роботі за минулий, 2017, рік. – Примітно, що 50% всього прибутку та сплачених податків до держбюджету з Карпатського регіону дають саме закарпатські держлісгоспи.

Як зазначив начальник Закарпатського управління, причини такого поступу у ефективності роботи держлісгопсів на Закарпатті — це ріст реалізації.

 – За минулий рік це порядку 15% (при тому що заготівля деревини відчутно зменшилась). Другий момент — це перехід роботи держпідприємтв на так звану польську модель ведення лісового господарства — коли заготівельники не тільки рубають ліс, а й засаджують місця рубок, ведуть роботи по догляду за лісосіками, – сказав Валерій Мурга. Разом із тим, як зазначили в Управлінні лісомисливським господарством, за минулий 2017 рік, на Закарпатті рубки зменшилися втричі — у порівнянні з 2016-м роком. У кубомасі — це відповідно 2, 1 тис кубів проти  порядка 10 тисяч кубів в 2016-му році.

«Якою буде стратегія – невідомо, але ми стоїмо на тому, аби ліси були державними»

Відтак, закарпатські лісівники й далі стоять на тому, аби державні ліси не передавали в концесію.

– Чіткого визначення напрямку реформування лісового господарства наразі нема, зараз створена робоча группа, куди ввійшли депутати, предстваники МінАПК, екоорганізацій, лісівників та науковців галузі, – сказав Валерій Мурга. – У лютому ця група представить на розгляд парламенту нову концепцію розвитку лісової галузі. На разі передача державних лісів у концесію — на рівні обговорення. Лісівники усієї країни стоять на тому, аби ліси в Україні залишалися в державній власності, – сказав він.

Хоча, як зазначають у Закарпатському ОЛМГ, лісовий кодекс в Україні чітко визначає три форми власності — це державна, приватна та комунальна.

– Ми нині маємо успішні приклади приватних чи лісів громад — як у Європі, зокрема, Австрії, Франції, але маємо й негативні — як у сусідній Румунії, де масові рубки в переданих в концесію лісах спричини екокатастрофу ,- каже Мурга. – У Росії така практика призвела до того, що на територіях, де ріс кедр чи корабельна сосна тепер — берези та липи, породи, які менш вартісні та прибуткові. Така діяльність призвела до тотальної зміни лісо утворюючих порід. Також маємо приклад дружньої нам Канади, де зараз ліси викуповують із приватної власності — за рахунок держбюджету.

За словами Мурги, наразі не можна спрогнозувати, чи введуть-таки концесію лісів в Україні.

Варто нагадати, що  у листопаді минулого року по всій країні прокотилася масова хвиля страйків працівників лісової галузі — лісівники протестували проти передавання лісів у концесію.

«Хоч та рись була вбита 4 роки тому, але він не мав права цього робити»

Цікаво, що за минулий рік на Закарпатті були покарані 89 працівників держлісгопів, дев’ятьох звільнено із посад, а проти двох відкриті кримінальні провадження, в тому числі й за полювання на червонокнижник тварин. Штрафники та звільнені — це не рядові лісівники, а майстри лісу та лісничі.

Найпроблемнішими в області, за словами начальника Упарвління залишаються лісгоспи в Великому Березному, Ясіні та Хусті.

– Щодо скандальних випадків із перешкоджанням роботі журналістів, що мало місце в Брустурянському ЛГ — той майстер лісу, який чинив неправомірні дії проти журналістів, звільнений з посади. Це іменитий лісник, ще тієї, старої закалки, чесний, трудяга, але він перейшов межу. Це недопустимо, – сказав Мурга.

– Також звільнений з посади працівник Рахівського лісгоспу, який був помічений за полюванням на червонокнижну тварину — рись. Наразі він на лікарняному, але наказ про його звільнення вступить у дію з першого дня, як він вийде на роботу. Крім того, проти нього відкрите кримінальне провадження за полювання на червонокнижних тварин. Ті знімки, які потрапили в мережу, були зроблені чотири роки тому – але це червонокнижні тварини, і навіть якщо вони були вбиті чотири роки тому, за це доведеться відповідати, – сказав Мурга.

Начальник упрваління зазначив, що в закарпатських лісгопах не збираються покривати лісівників, які порушують закон.

Нагадаємо, восени на Закарпатті вибухнули два скандали, де були замішані працівники лісомисливського господарства.

В першому випадку майстер лісу перешкоджав зйомкам журналістів на місці майбутнього будівництва курорту Свидовець. У другому випадку в мережу виклали знімки лісничого Устиріцького лісництва, який хизувався трофеями – вбитими червонокнижними тваринами: риссю та тетеруком.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук