Мужіївське родовище на Закарпатті, єдине в Україні із затвердженими запасами золота, переживає етап відродження. Компанія “Авеллана Металс” відновила тут видобуток, проте основний акцент зроблено на поліметалічних рудах, які окрім свинцю та цинку містять і певну кількість золота.
Керівник “Авеллана Металс” Андрій Смолін в коментарі для “Еспресо.Захід” пояснив, що підприємство, маючи дозволи на розробку Мужіївського, а також сусідніх Квасівського та Берегівського родовищ, зосередилося на виробництві цинкового та свинцевого концентратів, де золото є попутним елементом.
Він зазначив, що легкодоступне золото на родовищі вже вичерпано, а значні обсяги руди з низьким вмістом золота роблять його окремий видобуток економічно невигідним. Саме тому компанія виробляє концентрати, де золото є супутнім компонентом. Смолін також зауважив, що виробництво чистого золота вимагає додаткових технологічних процесів, яких в Україні немає, а вартість європейського заводу для цього становить значну суму, що перевищує інвестиційний бюджет компанії.
Керівник “Авеллана Металс” вважає економічно недоцільним будівництво власного плавильного заводу навіть при об’єднанні всіх поліметалічних родовищ України. Водночас він згадав про можливість створення невеликого афінажного заводу у випадку видобутку виключно золотої руди, як це робилося раніше державою.
Підприємство також розглядає можливість реалізації відходів виробництва, зокрема глинистих та пісочних залишків, для виробництва екоцегли, проте цьому поки що перешкоджає відсутність відповідного законодавства.
Попри окремі законодавчі складнощі, Андрій Смолін позитивно оцінює дозвільну систему в Україні, але наголошує на необхідності “державницького мислення”, згадавши про трирічне блокування роботи підприємства через рейдерську атаку та важливість реформи судової системи. Він також відзначив проблеми в роботі Держгеонадр та сподівається на покращення ситуації в галузі.
Отже, Мужіївське родовище демонструє, що ефективне використання природних ресурсів залежить від багатьох факторів, включаючи економічну обґрунтованість, інфраструктуру, законодавче регулювання та державну підтримку, і потребує комплексного підходу для свого розвитку.