Загадай бажання! Зараз – період метеорного дощу

Якраз на сьогодні -завтра припадає найактивніший період Персеїди — метеорного дощу. Хоча спостерігати його можна впродовж усього місяця. Існує навіть вислів «зорі падають у серпні».

Метеорний дощ Персеїд (його радіант у сузір’ї Персея) відбувається щороку, коли Земля проходить через орбіту комети Свіфта—Туттля, – розповідає кандидат фізико-математичних наук, науковий керівник лабораторії космічних досліджень УжНУ Віталій Єпішев. Уламки породи, що вилетіли з її ядра, потрапляючи до атмосфери Землі, спалахують у ній, наче зірки.

Як пише Вікіпедія, персеїди утворюються залишками кометного хвоста. Комети, наближаючись до Сонця, нагріваються, розсіюючи в міжпланетному просторі дрібні частинки льоду та пилу, які під дією сонячного вітру трохи віддаляються від самої комети, залишаючись поблизу її орбіти. Хвіст комети складається з крихітних частинок льоду, пилу та порід, що було викинуто до міжпланетного простору з ядра комети. Коли Земля на своєму шляху навколо Сонця зустрічається з цими частинками, вони проникають до атмосфери зі швидкістю понад 150 тис. км/год (середня швидкість Персеїд 210 тис. км/год). Вони прокреслюють то прямі суцільні, а часом, переривчасті лінії, то спалахують у вигляді вервечки, а іноді навіть у вигляді однієї або кількох вогняних куль. Більшість спалахів (відомих як «зорепади») спричинені метеороїдами розміром з піщинку.

 Тепер ці явища в Україні майже ніхто не досліджує, – каже пан Єпішев, бо нема відповідної апаратури. Заодно пригадує, як ще в часи СРСР, коли був молодим співробітником лабораторії, лягав разом із колегами на цілу ніч на траву (у вигляді кола) і спостерігали за тим, що відбувається в небі. Студенти записували радіант дощу, рахували, скільки метеорів впало. А також загадували бажання, бо ж кажуть в народі – якщо бачиш зірку, що падає – загадай бажання, яке обов’язково здійсниться. Була й фотографічна камера, яка впродовж ночі знімкувала явище, дані опісля відправляли в центральний офіс в Одесу…

До речі, комету Свіфта—Туттля відкрили 1862 року, коли вона проходила найближче до Землі. Останнього разу наблизилася до нашої планети у грудні 1992 року. Таке близьке розташування комети стало причиною підвищення активності Персеїд. У серпні 1993 року спостерігачі центральної Європи фіксували від 200 до 500 метеорів на годину. Наступного разу комета Свіфта — Туттля проходитиме крізь середину сонячної системи 2126 року, і це видовище обіцяє бути величним. А поки можете спостерігати метеорний дощ самі. Найкраще це робити в горах, каже пан Єпішев, у другій половині ночі.