Унікальний проект представив закарпатський фотохудожник – він увічнив на знімках найстаріших людей свого району.
24 листопада фотохудожнику із села Плав’є Свалявського району Миколі Поцку виповнилося 60 років. Відсвяткував свій ювілей 25 листопада у районному будинку культури у Сваляві виставкою власних робіт та колекцією раритетних фотоапаратів, яку зібрав.
Був повний аншлаг, адже він добре знаний не тільки в районі, а й за кордоном (є переможцем міжнародних фотоконкурсів), прийшли колеги – фотографи із Ужгорода, Мукачева, Іршави, священики, друзі, родичі, серед яких і тітка, яка його виховувала після смерті матері. Якраз у першому знімку свого життя, який фотограф зробив 48 роки тому, зафіксував саме тітку із коровою.
Родзинкою виставки стала фотогалерея із старожилами Свалявщини. Микола Поцко відвідав усіх 112 старожилів району. «Звернувся у відділ соцзахисту населення РДА, чи не могли б посприяти у втіленні ідеї. Так от працівниці відділу (а також із сільрад) зі списком у руках супроводжували мене під час відвідин», – розповідає пан Микола. Майстру вдалося увіковічнити у фото не всіх (більше 90 бабусь і дідусів таки є). Хтось не хотів фотографуватися, бо лежачі, а хтось, бо «та чомусь те не прийшли на 90 років. Шо вам типир треба?». Але були ті, що радо позували. Ракурси різні – із домашніми улюбленцями, біля печі, із піпою, із молитовником, за роботою. Але це треба бачити. Ці очі не забудеш ніколи. Як не прикро, але троє старожилів із них нині вже покійні.
Чи не єдиний зі старожилів на фото, хто таки прийшов на подію, 94-річний педагог Василь Молнар із Голубиного. Допомогли оригінально вирізьблена паличка та донька. «Ви можете собі уявити, що завтра в газеті вийде стаття 94-річного чоловіка? Мій нянько пише статті, знає 9 мов, дуже файно грає на скрипці», – розповідає донька. Сам пан Василь мило посміхався і тільки казав: «Радий, що Бог поміг бути тут».
Високий чоловік у клибані, що прискіпливо роздивлявся фото – Михайло Коцан. Він є на фото в експозиції серед Почесних громадян Свалявщини, заслужений працівник культури України. Йому за 70, але ще нині керує духовим оркестром «Гелікон». «Коля (мова про ювіляра, -авт.) сфотографував мене за нотами. Ви знаєте, наш оркестр чи не єдиний в області, що виконує колядки», – ділиться із нами пан Михайло.
Естафету розмови перебирає ведучий свята, знаний тамада із Керецьок Василь Маровді і захопливо розповідає нам, що «Микола – мій хресний няньо у тамадуванні. Якось сказав: «Василю, мені тя треба (сміється)». І ось я вже більше 20 років тамадую, а він фотографує весілля та й не тільки».
Сам ювіляр Микола Поцко найперше відзначає: за те, що має, дякує Богові. Щодо виставки, то низько вклоняється всім тим, що допомогли, а найперше – сусідам. «А 60 років – це всього тільки цифра. Життя триває далі. Ти щасливий, що маєш гарну родину, робиш улюблену справу. Через фотографію я намагаюся передати величність рідного краю, казковість пейзажу, характер портрета, зупинки часу історії, емоції», – ділиться іменинник.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.