Що ж символізує один із головних святкових предметів -деревце ялинки? Церковники нагадують: це передовсім різдвяний атрибут, який має власне глибоке значення, та й прикраси на ній несуть своє змістове навантаження. Отець Владислав Ігнатишин, греко-католицький священик, доктор богослов’я, викладач академії ім. Т.Ромжі, будучи стурбованим «дехристиянізацією» ялинки, розповідає про її символічне значення.
«Вона ставилася на Різдво, а не на Новий рік. А що ці два свята є поруч, а вийшли ми всі з Країни Рад, то й сталося так, що ялинку перетворили на новорічний атрибут», – говорить отець Владислав.
«Коли ж ялинка прийшла до слов’ян, вона була християнським символом, запозиченим з Європи. А зміст ялинки простий. Ми як жителі Карпат знаємо, де ялинка росте – на узгір’ях, в горах, словом – наверху. Наші ж села переважно не високо в горах, а ближче, так би мовити, донизу – традиційно вони розміщувалися ближче до долин, до водойм. І люди, ідучи по ялинку, йдуть до верху. А знайшовши її, спускають додолу. І ялинка є промовляючим символом народження Сина Божого. Він – небесний Син, ми – люди, Він – народився з-поміж нас. Ялинка символізує прихід з неба на землю, прихід Бога до людей, прихід Вищого сюди, до наших немочей».
Отець Владислав розповідає: на жаль, зараз дуже рідко згадують про цю символіку ялинки. А у радянські часи ялинку навіть забороняли ставити – саме через це її значення. Ці заборони почалися десь так у 1929-му році, а тривали до 1936-го року: у цей час ялинку не можна було побачити у великих містах. "Але люди все одно потай приносили ялинку, прикрашали її солом’яними янголами… До слова, якщо ялинка прикрашена кульками, то це говорить про, так би мовити, планетарний світогляд – Христос та Всесвіт навколо нього; янголи ж промовляють, звісно, про Різдво…»
Священик нагадує: крім того, під ялинку завжди ставився вертеп: чи зображений, чи намальований, чи з фігурками, але він неодмінно був… І ялинка несла оцей християнський меседж, символіку Різдва. Владі ж треба було це знищити. Зрозумівши, що через заборону різдвяної ялинки нічого не досягти, у 1936 році ялинку все ж дозволили, але – «призначили» саме новорічним елементом. У містах з’являється ялинка, але з новими прикрасами: наверху оселяється п’ятикутна радянська зірка; пізніше приходять всілякі літаки, космонавти тощо…
Отець Владислав підсумовує: «Я б хотів сьогодні побажати усім краянам відновити християнське бачення ялинки, її зміст, щоби вона була на свята у кожному домі, але щоби під нею не був отой штучний персонаж Дід Мороз зі своєю Снігуронькою, а знайшов місце наш вертеп. Бо ж насправді так гарно це деревце – святкова ялинка – уособлює народження Божого сина… Зі святом!»
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.