Нинішній революційний день для Ужгорода був не лише гарячим, але й не типовим. Уперше це можна назвати справді протистоянням – місто розділилося навпіл.
Ну чи то майже навпіл – протестувальників, звісно, значно більше. Але і по інший бік барикад вийшли люди. Переважно – місцеві політики, представники Партії регіонів, чиновники, підсилені бюджетниками та людьми, яких заведено називати «тітушками».
На Народній площі в Ужгорода між двома «таборами» розгорнувся кордон міліції. Емоцій було чимало – люди не лише співали гімн, викрикували гасла й виголошували промови, але й кидалися сніжками та штовхалися (до прикладу, сталася невелика сутичка через дрова, які потягла у протестувальників міліція)…
Тим часом євромайданівці почали «оселятися» на Народній площі – тепер вона є головним Майданом Закарпаття. Будуються барикади, розкладено намет, готують гарячий чай і –кличуть краян долучатися. Адже насправді винесені в заголовок слова – не більш ніж іронія, бо є причини вважати, що місто навпаки – об’єдналося.
Атмосфера та обличчя дня – у фотографіях.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.