Як Громадська рада Ужгорода гучно сіла в калюжу

Замовним рішенням проти Віктора Щадея і депутатів міськради активісти зганьбилися і знищили залишки довіри до Громадської ради. Так вважає утворення «Моє місто Ужгород», яке надіслало на адресу сайту ось такий матеріал. 

"У вівторок в Ужгороді сталася, скажімо так,  цікава подія. Виявляється, громадська рада при Ужгородській міській раді зібралася і висловила недовіру усім міським депутатам і в.о. мера обласного центру Віктору Щадею. Що ж не подобається громадським активістам? Які зауваження вони мають до нинішньої влади Ужгорода? Чи підтверджуються ці претензії фактами? Цікаво розібратися, що сталося і які цьому причини. 

Щадей: на слова брехні найкраща відповідь – наші справи

В рішенні Громадської ради рекомендується дострокове складання повноважень секретаря міськради Віктора Щадея і всього депутатського складу Ужгородської міської ради. Проте секретар міської ради не став відповідати на зауваження Громадської ради і виправдовуватися. Нинішній в.о. мера Ужгорода Віктор Щадей на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що можна було очікувати такого розвитку подій.

«Що ж, з того моменту, як верх там (у Громадській раді – Авт.) взяли люди Ратушняка, Бедя та Погорелова, цього слід було чекати, – написав Віктор Щадей. — Вчорашнім керівникам міста не подобається те, що їх усунули від влади. Зрозуміло, що всіма засобами через своїх шісток вони намагаються помішати нам працювати і хочуть повернутися самим. Жаль тільки, що для цього вони прикриваються громадською радою, дискредитуючи її в очах людей. При цьому розповсюджують відверту брехню і вводять в оману рядових членів громадської ради, які щиро хочуть працювати на благо міста. Реагувати на це, як і на інші закиди з боку ратушняків-погорелових, не збираюсь. На їхні слова брехні найкраща відповідь – наші справи».

Це його позиція і вона має право на існування. Та все ж і громадськість міста має право на об’єктивну інформацію, щоб зрозуміти, що ж сталося і де істина. Чи нинішня влада справді погано справляється з роботою, чи таку думку нав’язують ті, хто хоче повернутися до «годівниці» — за словами Щадея, люди колишніх мерів Ратушняка і Погорєлова?

Серйозно про несерйозні претензії

Підставами для недовіри в.о. мера Щадею стали зокрема:

– не оприлюднення в газеті «Ужгород» рішень міської ради;

– розпорядження міського голови № 206 від 10.06.2014 року, яке на думку Громадської ради, не відповідає положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації»;

– начебто фальсифікація на офіційному сайті Ужгородської міської ради із нумерацією рішень сесії 29.05.2014 року;

– не виготовлення протоколу сесії міської ради за 29 травня 2014 року

Чи правдиві ці звинувачення?

Претензія щодо неоприлюднення рішень міськради в газеті «Ужгород», прямо кажучи, не стоїть виїденого яйця. В Україні в жодному місті нема жодної комунальної газети, яка друкувала б усі рішення сесій міської чи обласної ради. Бо це просто фізично неможливо і жоден редактор не погодиться перетворити газету на бюлетень із рішеннями сесії. Не виняток і газета «Ужгород».

Крім того, враховуючи, що нормами Регламенту передбачено можливість оприлюднення рішень в інших ЗМІ, всі без винятку проекти рішень та рішення Ужгородської міської ради оприлюднюються у встановлені законодавством строки з достовірною датою прийняття та нумерацією рішень на офіційному сайті міської ради.  Хто захоче, знайде будь-яке рішення ради, яке його цікавить.

Наступною «підставою» для висловлення недовіри Віктору Щадею стало розпорядження міського голови № 206 від 10.06.2014 року, яке на думку Громадської ради, не відповідає положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації». Що Виявляється, мова йде про наступний документ — розпорядження «Про захист та збереження інформації у міській раді». Громадську раду обурило те, що в.о. мера розпорядився обмежити доступ стороннім особам до приміщень структурних підрозділів міської ради, де знаходиться архівна та поточна інформація, у тому числі приміщень із комп’ютерною технікою, в яких зберігається, обробляється ця інформація. Де тут знайшли крамолу активісти? Що такого протизаконного?

До слова, ніякого велосипеда в Ужгороді не вигадали. За такою ж системою працюють й інші органи місцевого самоврядування. Наприклад у Вінницькій та Львівській міських радах, перший поверх відведений для відвідувань громадян, отримання ними всієї необхідної інформації, інші поверхи та приміщення відведені для технічного персоналу, структурних підрозділів. І ніхто не ображається і не кричить, що це протизаконно…

І ще одне. Членам Громадської ради не личить підміняти поняття і вимагати незаконних преференцій. В самому положенні про Громадську раду ідеться, що вона має право отримувати від міського голови, міської ради та її органів інформацію, необхідну для забезпечення діяльності ради, згідно чинного законодавства та у  встановленому порядку. Тобто, для отримання будь якої інформації членам Громадської ради, як і будь яким іншим суб’єктам звернень, необхідно подати заяву розпоряднику інформації відповідно до вимог ЗУ “Про доступ до публічної інформації”, “Про звернення громадян”. Просто дотримуйтесь закону, панове.

Не знаєш – не ганьбися, або іноді краще жувати…

Наступним зауваженням Громадської ради і причиною для висловлення недовіри Віктору Щадею стала начебто фальсифікація на офіційному сайті Ужгородської міської ради із нумерацією рішень сесії 29.05.2014 року. У цьому випадку маємо приклад відсутності у членів Громадської ради знань елементарних правил діловодства Ужгородської міської ради.

Пояснимо для читачів, а заодно і для необізнаних членів Громадської ради. Нумерація проектів та прийнятих рішень міської ради проводиться окремо. Збіг номерів проектів та прийнятих рішень можливий лише на перших засіданнях новообраного складу відповідної ради, де нумерація і тих і інших починається з № 1.

Причин розбіжностей в нумерації проектів рішень, включених до порядку денного чергового засідання сесії та нумерації прийнятих рішень може бути ціла купа. Наприклад, під час сесії деякі проекти рішень можуть бути вилученні з порядку денного або порядок денний може бути доповнений новими проектами рішень. Крім того, під час голосування проект може не набрати необхідної кількості голосів, внаслідок чого рішення вважається не прийнятим. Ще один варіант — проект може буди відправлений на довивчення, доопрацювання, чи на розгляд наступної сесії. А ще кількість прийнятих рішень може бути більшою, ніж кількість проектів, внесених до порядку денного внаслідок подання депутатом на сесії депутатського запиту та прийняття відповідного рішення про запит. І так далі, і тому подібне. Для людей, що мають досвід апаратної роботи – це елементарні поняття, які навіть пояснювати не треба. Але оскільки в Громадській раді багато «людей з вулиці», вони не мають про ці речі блідого поняття. Тому й виникають ситуації, коли вся Громадська рада з чиєїсь подачі масово «сідає в калюжу».

Аналогічна ситуація і зі звинуваченням щодо порушення дотримання строків оформлення протоколу сесії. Ці звинувачення  є безпідставними, оскільки сплив терміну підготовки протоколу у 20 робочих днів з 29.05.14 припадає на 27 червня 2014 року (з врахуванням вихідного дня 09.06.14), а не 18-го, як стверджує Громадська рада.

І ще важливий момент: спеціаліст відділу по роботі з депутатами та постійними комісіями підготував протокол навіть раніше відведеного терміну, після чого його завірена копія була направлена члену громадської ради Бачинській А.В. у відповідь на інформаційний запит. Хоча до 27 червня було ще далеко…

Останній закид на адресу мерії, що нібито “зауваження постійної комісії з питань регулювання земельних відносин до окремих проектів рішень була надана депутатам під час сесії УМР” взагалі, вибачте на слові, брехливий. Проекти рішень по земельним питанням були, як завжди, підготовлені, розмножені з супровідною запискою, де чітко долучені зауваження постійної комісії з питань регулювання земельних відносин, та роздані депутатам, в тому числі голові Громадської ради, для попереднього вивчення за 9 днів до початку сесії. Кому вигідно перекручувати факти і обманювати і рядових членів Громадської ради, і всіх мешканців Ужгорода, залишається здогадуватися.

Насправді все просто

Хоча насправді, якщо співставити кілька речей, то все очевидно. Наприклад, дуже цікава реакція на резолюцію Громадської ради сина екс-мера Ужгорода Андрія Погорєлова. На своїй сторінці у Фейсбуці він назвав Віктора Щадея самопроголошеним мером Ужгорода і заявив: «Наполягаю: депутат Щадей повинен написати заяву про звільнення з посади секретаря ради, а весь депутатський корпус – достроково скласти свої повноваження». При цьому Андрій Погорєлов нагадав, що ще в лютому на сесії міськради пропонував усьому депутатському корпусу скласти повноваження. Тепер можна з великою ймовірністю припустити, що родина Погорєлових вже майже півроку працює над тим, аби втілити озвучений ще у лютому план. І, можливо, саме за сценарієм сина екс-мера і з допомогою його людей, засланих у Громадську раду, вона ініціювала розгляд питання про недовіру Віктору Щадею і прийняла вигідне для родини Погорєлових рішення.