Володимир Висоцький «ожив» в Ужгороді на 79-у річницю (ФОТОЗВІТ)

У стінах Закарпатської обласної наукової універсальної бібліотеки імені Ф.Потушняка – аншлаг.

Тут провели вечір пам’яті Володимира Семеновича Висоцького, під доволі символічною назвою «Володимир Висоцький: політ триває».

Захід відбувся 25 січня у день, коли Висоцькому мало б виповнитися 79 років. 

Тут  декламували вірші Володимира Семеновича:  студент Андрій Колесник
 («Человек за бортом») та школярка Уляна Піясюк («Варшавськое восстание»).

Рядки з яких, опісля, історик та публіцист Сергій Федака коротко та влучно  прокоментував. Не байдужим до творчості Володимира Висоцького був і його теска  Володимир Симулик – провідний науковий співробітник інституту електронної фізики національної академії наук  України, доктор фізико-математичних наук. Пан Володимир заспівав пісню Висоцького «Она была в Париже» із авторським продовженням.

Окрім цього, брати Ігор та Мар’ян Кравченки виступили з піснею «Я не люблю», в якій у свій час Висоцький виклав основні життєві принципи. Виступив і Сергій Соболь,  який заспівав пісню про Володимира Семеновича.

Своє захоплення творчістю Володимира Висоцького мистецько висловила і Любов Голованенко, яка виконала одну з найпроникливіших пісень маестро «Я несла свою беду». А опісля заспівали та заграли  й син пані Любові – Мирослав та чоловік Роберт, останній із яких окрім композиції Висоцького виконав і власну, присвячену українським військовослужбовцям, які загинули в бою.

Наприкінці вечора зі словами подяки виступив Олександр Сусік – головний організатор творчого вечора.

Та родзинкою заходу стала прем’єра фільму «Ужгород по следам Владимира Висоцького».  Режисером фільму є також пан Олександр, який розповів присутнім про таємний концерт Висоцького в нашому місті  (1974 рік).

 Між іншим, знайомство з Ужгородом у Висоцького  почалось із аеропорту, а акторська кар’єра, кажуть, із Закарпаття. У Мукачеві військову службу проходив брат батька Володимира Висоцького, куди приїздив на літо ще юний Володя. Окрім цього, з нашим краєм його пов’язувала зйомка у кінострічці «Кар’єра Діми Горіна»,  де Висоцький зіграв водія. Таку ж саму роль зіграв і в «Єдиній дорозі». Зйомки відбувалися на Радванському кар’єрі та в Кам’яниці.

Отже, «слідами» Висоцького можна «ходити» довго, на творчому вечорі ж, учасники та гості – показали,  Володимира Висоцького тут знають, про нього пам’ятають.