Відповідь румунською

Партія регіонів починає  пожинати плоди свого популістського мовного закону. Як з’ясувалося, крім російськомовних виборців, на догоду яким, власне, й було прийнято закон, в Україні є багато інших національних меншин, котрі також мають права і будуть їх відстоювати. Услід за Берегівською міськрадою, яка частково імплементувала мовний закон стосовно угорської мови, аналогічне «часткове» рішення прийняла й Берегівська районна рада. Крім того, на Закарпатті з’явилася ще одна регіональна мова, тепер уже в «повному» варіанті, — румунська. Відповідний статус їй надала сільська рада с. Біла Церква.

Біла Церква (рум. Biserica Alba) — одне з найбагатших сіл Рахівського району, розміщене на березі Тиси, по якій проходить державний кордон між Україною та Румунією. У селі мешкає 3 тис. 200 людей, 99,9 відсотка яких — румуни. Сільська загальноосвітня школа працює з румунською мовою викладання. На замітку ПР: всі мешканці Білої Церкви, за словами сільського голови, крім своєї рідної, володіють ще двома мовами — українською та російською, оскільки часто виїжджають в інші регіони України або в Росію на заробітки.

Незмінним головою Білої Церкви з 1994 року (а це вже п’ята каденція) є Георге Берінде. Ось що він розповів з приводу резонансного рішення сільської ради.:

 — З початку 90-х діловодство у сільській раді велося російською мовою, а останні п’ять-шість років — українською. Одна з планових сесій нашої сільради збіглася в часі з прийняттям Верховною Радою та підписанням президентом Закону «Про державні засади мовної політики», і ми вирішили розглянути питання про надання румунській мові статусу регіональної в Білій Церкві. Сільрада налічує 21 депутата, це рішення було прийнято одноголосно. Що це означає на практиці? Поки що ми й далі вестимемо діловодство українською, але якщо мешканець села звернеться до нас румунською — відповідатимемо румунською. І якщо його заяву треба направити у вищі інстанції (міліцію, прокуратуру, райдержадміністрацію і т.д.) — вона піде туди також румунською.

Наша сільрада поки що не звертатиметься у вищі інстанції регіональною мовою, ми не хочемо комусь просто тупо створювати проблеми. Загальна кількість румунів у Рахівському районі — більш ніж 10 відсотків (їх — 10,5 тисячі з 92 тисяч жителів району), але на сьогодні так склалася ситуація, що в державних структурах (міліції, податковій, пенсійному фонді, райдержадміністрації тощо) працює всього один румун — це завідуючий районним відділом освіти. Тому ми розуміємо: поки що ні район, ні область не готові прийняти від нас офіційний лист румунською мовою. Але проситимемо їх вирішувати це питання — хоча б із наступного року залучати людей, котрі володіють румунською й можуть спілкуватися нею усно та письмово. Бо закон чітко це зобов’язує.

Як повідомив Г.Берінде, його колеги, голови сільських рад румунськомовних сіл, також виноситимуть питання про надання румунській мові статусу регіональної на планові сесії. Всього у двох районах Закарпаття (Тячівському та Рахівському) є сім сіл, у яких частка румунів перевищує 10 відсотків від загальної кількості мешканців.

Крім румунів, на Закарпатті живуть й інші національні меншини. А отже, найближчим часом слід очікувати масового надання статусу регіональної угорській мові в угорськомовних селах Закарпаття, яких є кілька десятків. Імплементація мовного закону передбачає виконання величезного обсягу роботи — від друкування двомовних бланків — до прийому на роботу перекладачів у державні структури: міліцію, податкову, суд, районні та обласні держадміністрації тощо. Тому партії влади уже слід подумати, звідки на все це закласти гроші в бюджеті на наступний рік. А паралельно готуватися до надання статусу регіональних мовам інших національних меншин України — білоруській, болгарській, вірменській, гагаузькій, молдовській, німецькій, польській, кримськотатарській…

Джерело: Дзеркало тижня