Від генсека – до мисливця

Півстоліття тому славу Закарпаттю приносило одне з найбільших підприємств краю, що виготовляло фетрові капелюхи. Тодішня Хустська фетрофільцева фабрика виробляла їх понад два мільйони на рік.

І ці головні убори носило все Політбюро ЦК КПРС на чолі з його генеральними секретарями – від Микити Хрущова до Михайла Горбачова. Хоч таку продукцію виготовляли не лише в Хусті, але саме закарпатська диктувала моду.

Відтоді підприємство пережило чимало складних моментів, які неодноразово висвітлювали всеукраїнські ЗМІ, проте, оговтавшись, і нині намагається тримати високу марку. «Хоч обсяги виробництва незмірно впали, та протягом кількох років ми стабільно випускаємо по 140 тисяч капелюхів, – розповідає заступник директора фабрики фетрових головних уборів «Хуст-Фільц» Олена Лукачко. – Майже повністю оновили асортимент і нині виготовляємо близько 120 різних моделей, з них 80 відсотків – для жінок. Чимало є й чоловічих – для різних вікових категорій та професій: міліціянтів, митників, прикордонників, скаутів, мисливців. Багато спеціальних головних уборів виготовляємо для юдеїв. Чимало моделюють і створюють наші майстрині, залучаємо до розробкий й провідні агенції».

Частина продукції продається по всій Україні, інша – вивозиться за кордон. Підприємство намагається виставляти свої вироби на промислових виставках різних країн Європи: Словаччини, Польщі, Італії, Німеччини тощо. 

Відомо, що вся «фішка» підприємства полягає саме у фетровому головному уборі, який виготовляється з віт­чизняної сировини за нашою ж технологією зі 100 % кролячого пуху. Для одного такого капелюха потрібно щонайменше 5 шкурок кроликів. Постачають сюди сиро­вину приватні під­приємці ледь не з усієї України. Перейшли й на, так би мовити, нетрадиційні види матеріалу: літні капелюшки виготовляють із трав, соломи й навіть спеціального паперу. «Намагаємося крутитися, як можемо!» – зізнається пані Олена. Тож нині на фабриці виготовляють навіть декоративні убори на обручах для найвибагливіших модниць!

Зроблені з пуху капеліни набувають вишуканого вигляду у спеціальних металевих формах, створених власноруч спеціалістами підприємства. Заключний етап – в цеху гарнірування, де дизайнери вручну оздоблюють продукцію. А тут уже не існує єдиного погляду в моді, адже жіночому смаку не вгодиш. Тож серед декоративних елементів є камінці, тканина, пір’я, хутро, різноманітні стрічки. Олена Лукачко переконана: «Тепер ідемо не те що в ногу з модою, а й поволі знову її диктуємо».

За словами заступника директора, серед найбільших проблем фабрики залишається ринок збуту: був час, коли капелюхи носила майже кожна людина, тепер же рідко стрінеш кого-небудь у такому вишуканому уборі. До того ж, на її думку, через погану покупну спроможність українців, шляпку складно продати, бо вона недешево коштує – при виході – 180 гривень, а на ринку – щонайменше 300.

Великим святом для фабрики вважається цвітіння Долини нарцисів, адже протягом кількох тижнів збираються на Хустщині тисячі туристів. Аби зацікавити їх, фетровики виставляють власну продукцію прямо на полі. «Це хороша можливість показати себе, почути відгуки і, звісно ж, реалізувати частину виробів»,– каже пані Олена. Запрошують туристів та різні делегації й на екскурсії на фабрику. Тут, у фірмовому магазині, можна придбати те, що припало до смаку.

Нині Хустська фабрика фет­рових головних уборів поступово нарощує потужності. Тепер тут міжсезоння, тобто період, коли не йде виробництво, але в інший час працює 150 людей. Забезпечені роботою не лише хустяни, а й мешканці сусідніх сіл. Та все ж відчувається брак кваліфікованих кадрів. Відтак старші досвідчені майстри змушені передавати своє вміння й багаторічний досвід молоді, адже цієї справи в Україні не навчає жоден навчальний заклад.

Незважаючи на труднощі, підприємство продовжує вистав­ляти свою продукцію. Олена Лу­качко запевняє, що фабрика протримається ще чимало років. Однак допомогти їй можна, залучивши кошти, розширивши виробництво та створивши нові робочі місця. А це, своєю чергою, допоможе подолати проблему безробіття в районі і залучити додаткові кошти до бюджета Хуста.